Effective education management

Зміст

Передумови виникнення міфів в сфері освіти

Для кого корисне знання міфів?

Як зруйнувати Міфи?

Додатки

Передумови виникнення міфів в сфері освіти

Децентралізація в сфері освіти – одна із найбільш складних реформ оскільки відбувається одночасно із адміністративно-територіальною реформою, реформою освіти та реформою фінансів. Отримавши делеговані повноваження в сфері освіти громади зіштовхнулися із низкою викликів. Вперше їх дослідження та систематизація була проведена експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» та представлена в Методичних рекомендаціях щодо створення Органу управління освітою в ОТГ (дод. 1). Як зазначають автори, управління освітніми закладами повинно враховувати такі проблемні фактори як:

    • Освітні мережі ЗНЗ в сільській місцевості складаються з надмірної кількості малокомплектних і одночасно витратних шкіл, які не здатні забезпечити необхідну якість освіти;
    • Серед населення сіл вищий рівень безробіття, не розвинена місцева економіка, що призводить до постійних процесів міграції працездатного населення і скорочення населення (включаючи дітей шкільного віку);
    • Сільські школи є віддаленими, дороги між населеними пунктами мають низьку якість, що може створювати небезпеку перевезень учнів;
    • Інфраструктура сіл (приміщення комунальних закладів, водопостачання, каналізація, вуличне покриття і освітлення) зношена або зруйнована;
    • Великий відсоток шкільних адміністрацій сільських ЗНЗ не можуть самостійно, без зовнішньої методичної підтримки, забезпечувати навчальний процес необхідної якості.

Вирішення цих проблем пов’язане із необхідністю прийняття низки непопулярних управлінських рішень. Як наслідок, саме ці факти стали передумовою виникнення міфів – поняття, що використовують для позначення популярного, хоча й помилкового твердження. Варто зазначити, що більшість міфів, що виникають в сфері освіти пов’язані із питаннями формування спроможної освітньої мережі – оптимізацією. Зважаючи на високий рівень соціальної чутливості даного питання  знання про міфи буде корисним для кожного мешканця громади.

Для кого корисне знання міфів?

Для голів ОТГ – знання природи міфів, розуміння фактичних причин та наслідків до яких вони призводять дозволяє організувати ефективну інформаційну кампанію, заручитися підтримко мешканців громади, викрити маніпуляторів, що приховують власні інтереси за псевдо відстоюванням інтересів дітей, вчителів, батьків. Також на етапі виборів знання міфів освітньої реформи дозволяє викривати маніпуляції опонентів  

Для депутатів громади –  знання природи міфів, розуміння фактичних причин та наслідків до яких вони призводять сприятиме проведенню професійних обговорень та прийняття рішень в інтересах дітей та громади в цілому.

Для керівників органів управління освітою (ОУО) – як правило керівники органів управління освітою розуміють причини міфів. Як показує практика, для них необхідно більше уваги приділити на інструментах та способах донесення інформації для голови громади, депутатів, мешканців. 

Для батьків – дозволяє зосередити увагу на питаннях якості освіти та можливостях, які вона відкриває для дітей. Також це дозволить уникнути маніпуляцій з боку популістів та приймати виважені, об’єктивні рішення.

Для вчителів – визнання міфів вчителями та наслідків до яких вони призведуть повинно стимулювати вчителів до професійного розвитку, в тому числі для підвищення власної конкурентоздатності на ринку праці, розвитку співпраці з батьками.

Для учнів – учні є силою впливу. Деюре законодавство в сфері освіти наділило їх повноваженнями та інструментами впливу на діяльність закладу освіти. Дефакто – учні недостатньо знайомі зі своїми правами, та мають незначний досвід у лобіюванні власних інтересів. Знання міфів в сфері освіти, обговорення даного питання в  дискусійних клубах сприятиме впровадженню демократичного управління в закладах освіти.

Як зруйнувати Міфи?

Міф розсіюється як тільки в нього перестає вірити більшість

Юваль Ной Харарі

Для руйнування міфів ми пропонуємо скористатися унікальними розробками проекту:

  1. Досвідом експертів та практикою громад у проведені ефективної комунікації та відкритого діалогу:
  1. Кращими практиками управління освітою громад пов’язаних із проведенням оптимізації Управління освітою в громадах – Кращі практики з управління освітою (salarinternational.org.ua)
  2. Практична Гра «Оптимізація». Унікальний продукт розроблений експертами шведсько-українського проекту, що базується на методі ігротехніки. Особливості та можливості проведення гри у вашій громаді представлено в розділі «5 секретів успішної оптимізації»
  3. Відеоматеріали із семінарів та тренінгів

Додатки

  1. Міфи і правда про освітню реформи
  2. Посібника з ефективного управління освітою «Нова школа в Нових громадах»

3.Стратегія розвитку потенціалу громад у сфері управління освітою

  1. Методичних рекомендацій щодо створення системи управління освітою об’єднаних територіальних громад
  2. 3 Кращі практики громад
  3. Відеоматеріали із семінарів та тренінгів

(170) Діти обирають якісну освіту – youtube

(170) Немає школи – помре село – youtube

(170) Руйнуємо міфи про школу – youtube

(170) Історії, що надихають – youtube

(170) Комунікація – youtube

(170) Про оптимізацію шкільної мережі – youtube

(170) Запитаємо дітей, що вони думають про нову для них опорну школу – youtube

(170) Міф: “Немає школи – помре село” – youtube

(205) Міф: “Немає школи – помре село” – YouTube

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Передумови реалізації практики

Засади, що визначають ефективність системи освіти в об’єднаній громаді:

Створення органу управління освітою: від теоретичних засад до практичних рішень.

Додатки

Передумови реалізації практики

Децентралізація освіти покликана сприяти підвищенню якості надання освітніх послуг. В 2020 році завершено добровільний етап об’єднання і створено 1438 громад. Для більшості повноваження в сфері освіти є новими. Проте, незалежно від досвіду, оцінка місцевої влади буде проводитися через призму якості освітніх послуг оскільки:

  • біля 60 % мешканців громад дотичні до сфери дошкільної, повної середньої та позашкільної освіти.
  • ЗУ «Про освіту», ЗУ «Про повну загальну середню освіту» та концепція НУШ передбачають реалізацію принципу «освіта впродовж життя». Як наслідок, влада громади має забезпечити якість та доступність освітніх послуг для кожного її мешканця відповідно до освітніх потреб.

Освіта –  соціально чутлива сфера, одними із перших питань, що виникають у керівників громад, є питання як створити ефективну систему управління освітою? З чого розпочати? Відповіді на них стали основою перших в Україні Методичних рекомендацій щодо створення системи управління освітою територіальних громад (дод. 1) та посібника з ефективного управління освітою «Нова школа у Нових громадах» (дод. 2).

Засади, що визначають ефективність системи управління освітою територіальної громади:

  • Створення органу управління освітою, має бути засноване на аналізі його функцій та характеристик освітньої галузі громади (с.10 дод.1)
  • Забезпечення сервісного обслуговування мережі закладів освіти (дод3)
  • Сприяння у професійному розвитку педагогічних працівників
  • Забезпечення рівного доступу до послуг позашкільної освіти (с.21 дод. 2, дод. 4-6)
  • Організація роботи щодо створення піклувальної (их) ради (рад) та сприяння її (їх) роботі (с.34 дод.7)

Органом управління освітою здійснюється реалізація повноважень як на рівні операційного, так і на рівні стратегічного управління (с.34 дод. 2, дод. 8)

Створення органу управління освітою: від теоретичних засад до практичних рішень

Формування органу управління освітою – це процес і, як будь-якому процесу, йому характерні зміни. При формуванні органу управління освітою можна виділити чотири базові етапи:

  1. Аналіз і планування
  2. Легалізація
  3. Організація роботи
  4. Моніторинг результатів та удосконалення

Створення органу управління освітою може тривати від 2 до 4 місяців, дорожня карта створення системи управління освітою (дод 9) – дієва допомога в цьому процесі. Варто зауважити, що спроби вибору структури органу управління освітою в залежності від величини громади дуже суб’єктивні, оскільки ніяким чином не враховують кадровий потенціал громади, завдання громади в сфері освіти, мережу закладів освіти та ін важлиів фактори. Сьогодні в Україні створено 184 громади з населенням до 5000, з них в 22 ОТГ  кількість населення до 3000 тисяч. Потенційно кількість дітей в одній громаді може становити від 250 чоловік. Чи доцільно таким громадам створювати орган управління освітою як структурну одиницю, що займається питаннями виключно освіти і, як в багатьох випадках пропонується, укомплектовувати штат відділу за напрямами роботи (дошкілля, повна загальна середня освіта, позашкілля, бухгалтерський облік)?

Саме тому створення органу управління освітою розпочинається з етапу «Аналіз та планування».

Аналізу підлягають: функції ОУО (с.10 дод 1, дод.10); завдання громад в сфері освіти; шкільна мережа; контингент учнів; охоплення дітей послугами з позашкільної освіти; кадрове забезпечення; стан матеріально технічного забезпечення; аналіз нормативно-правової бази. Для цієї роботи необхідно залучити фахівця в сфері освіти та управління. Це може бути як представник громади, так і зовнішній експерт.

В 2016 Слобожанській громаді Дніпропропетровська область було створено ОУО за структурою подібною до структури районного відділу освіти. Проте залишалась проблема фахового забезпечення. За допомогою та консультацією голова громади звернувся до в.о начальника районного відділу освіти, молоді та спорту Шеремета М.О. В результаті перемовин він обґрунтував, що дублювання структури районного відділу освіти було помилковим. Серед основних аргументів на користь необхідності вдосконалення структури відділу освіти Слобожанської громади були наступні:

    • Структура органу управління освітою має враховувати специфіку існуючої освітньої інфраструктури громади.
    • Дублювання структури районного відділу освіти нівелює ідеї децентралізації і не відповідає її завданням.
    • У випадку надання фінансово-господарської автономії закладам освіти

В цілому можна виділити два типи організаційних структур:

1 – передбачає створення органу управління освітою як окремої структурної одиниці, робота якої зосереджена виключно на сфері освіти (Відділ освіти Балтської міської ради, Одеська область)

2 – передбачає створення органу управління освітою як структурної одиниці, робота якої охоплює декілька сфер: освіту, культуру, молодь, спорт та ін. У цих випадках назва такої структури може узагальнювати всі напрями (н-д Гуманітарний відділ Слобожанської селищної ради, Дніпропетровська область), або містити перелік кожного з них (н-д Відділ освіти, культури, молоді та спорту Полонської міської ради, Хмельницька область; Управління освіти молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Хмельницька область). 

Корисним, на даному етапі є ознайомлення з практикою громад до визначення організаційної структури органу управління освітою (дод 11-13). Таблиця 1 відображає різні підходи до формування структури ОУО, а також базові характеристики сфери освіти громад. Практики громад підтверджують, що структура ОУО може змінюватися в часі, як внаслідок змін законодавства, так і в процесі реалізації стратегічного бачення організації обслуговування, забезпечення роботи закладів освіти.

Таблиця 1 – Вибір структури ОУО та базові характеристики сфери освіти громад

Назва органу управління освітою

Структура, штат відділу станом на 2021 р.

Кількість

Дата створення

Мешканців громади

Учнів

Дошкільнят

ЗПЗСО

ДНЗ

ЗПО

Відділ освіти Приморської міської ради, Запорізька обл.

Начальник відділу

Головний спеціаліст – 1

Провідний спеціаліст – 2

14698

2209

483

12

11

1

2017

Відділ освіти, молоді і спорту Печеніжинської селищної ради, Івано-Франківська обл. 

Начальник відділу

Спеціалісти – 3

17657

1806

1794

9

6

1

2015

Відділ освіти Городоцької міської ради, Хмельницька обл.

Начальник відділу

3 головних спеціалісти

Сектор юридично-кадрової роботи – 2 працівники

Централізована бухгалтерія – 13

Група матеріально-технічного забезпеченя – 4

35321

3437

2349

17

21

2

2018

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Полонської міської ради, Хмельницька обл.

Начальник відділу

Спеціалісти 2

Централізована бухгалтерія

Група з господарського обслуговування

33616

4070

3559

16

20

4

2015

Відділ освіти Балтської міської ради, Одеська обл.

Начальник відділу

Спеціалісти 2

Бухгалтер

34117

3646

1033

17

22

1

2015

Гуманітарний відділ Слобожанської селищної ради,

Дніпропетровська обл.

Начальник відділу

Заступник начальника

Інспектор відділу з фінансових питань

Головний спеціаліст

Спеціаліст з напряму молодіжна політика, фізкультура і спорт

2 бухгалтери

24000

2896

1079

6

7

2

2016

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоолександрівської сільської ради

Дніпропетровська обл.

Начальник відділу

1 інспектор

3 спеціалісти

11515

904

169

4

2

0

2017

Варто зауважити, якщо до ОУО охоплює інші напрями (культура, молодь, спорт), то в цих сферах також необхідно проаналізувати функції відповідних структур, мережу закладів, кадровий потенціал, тощо.

До 1 вересня 2020 р. в структурі ОУО Полонської міської ради Хмельницької області, Балтської міської ради Одеської області, Городоцької міської ради Хмельницької області був методичний кабінет. Відповідно до вимог законодавства, сьогодні в громадах методичні кабінети ліквідовано та створено Центри професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПРПП). Детальніше із практиками громад можна ознайомитися у розділі «Професійний розвиток педагогічних працівників» (дод. 11-13)

За результатами аналізу, а також з урахуванням бачення, досвіду, в певній частині базуючись на ірраціональній складовій (інтуіції), що притаманна процесу управління, прогнозується структура органу та його штатна чисельність.

На етапі планування також вирішується питання щодо:

    • Надання ОУО статусу юридичної особи
    • Визнання ОУО як розпорядника коштів другого рівня

Для цього необхідно провести аналіз вимог Бюджетного кодексу, Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» щодо необхідності створення ОУО освітою як юридичної особи та визнання її розпорядником бюджетних коштів. коштів, проаналізувати переваги та виклики кожного із можливих варіантів.

Таблиця 1 – Переваги та виклики надання ОУО статусу юридичної особи та визнання її розпорядником бюджетних коштів

 

Надання органу управління освітою статусу юридичної особи та визнання її розпорядником бюджетних коштів (другого рівня)

Переваги

Виклики

Можливість моніторингу ефективності використання коштів закладами освіти

Підвищення відповідальності. Наприклад, якщо закладам освіти не надано фінансову автономію, то відповідальність за проведення тендерних процедур, закупівель лягає на ОУО

Можливість надати необхідної допомоги закладам освіти для своєчасного освоєння коштів

Здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти

Зростання обсягу робіт

Оперативність прийняття рішень

Остаточне рішення буде залежати від вимог Бюджетного кодексу. Так, згідно п.3 частини 2 ст. 22 головним розпорядником бюджетних коштів можуть бути за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, – місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

п 47 ст. 2 розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету.

Як бачимо, з огляду на отримання освітньої субвенції, норми бюджетного законодавства надають можливість органам місцевого самоврядування  прийняти будь-яке з рішень щодо створення ОУО як юридичної особи та надання їй статусу головного розпорядника коштів. Отже, головним розпорядником бюджетних коштів, в частині використання освітньої субвенції може бути як ОУО, так і виконавчий комітет (зазвичай, записується як «Сільська, селищна, міська рада»), який є юридичною особою.

Наступним кроком є розробка положення. Варто звернути увагу на те, що у п.1 ст.25 ЗУ «Про освіту» визначено права та обов’язки засновника закладу освіти, п.2 ст.25 надає право засновнику делегувати свої повноваження. Обсяг повноважень делегованих ОУО визначає засновник. Цей факт повинен бути зафіксований у відповідному (их) рішенні (ях) сесії

Другий етап в процесі створення органу управління освітою – Легалізація. Він передбачає:

    1. Розробка Положення про відділ освіти
    2. Оформлення пропозиції щодо штатної чисельності ОУО
    3. Підготовка проектів рішень
    4. Винесення питання на розгляд виконавчого комітету, лобіювання пропозиції
    5. Винесення питання на розгляд депутатів сільської (селищної, міської) ради.
    6. Прийняття рішення та оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника та працівників ОУО
    7. Проведення конкурсного відбору
    8. Призначення керівника ОУО
    9. Реєстрація ОУО

Укомплектування штату ОУО (оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантних посад.

Серед кращих практик громад щодо створення органу управління освітою ми представляємо практики:

Балтської міської громади, Одеська областьСлобожанської селищної громади, Дніпропетровська область
Полонської міської громади, Хмельницька областьГородоцької міської громади, Хмельницька область
Приморської міської громади, Запорізька областьНовоолександрівської сільської громади, Дніпропетровська область

Варто зазначити, що важливим на даному етапі є проведення якісної роз’яснювальної роботи для депутатів щодо структури та чисельності ОУО. Непоодинокі випадки коли депутати прагнуть мінімізувати витрати на утримання відповідних структурних підрозділів, що призводить до надмірного навантаження на працівників ОУО та зниження якості їх роботи, професійного вигорання в стратегічній перспективі.

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється згідно ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування» та передбачає проведення конкурсного відбору. Згідно п. 6 ст 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування» проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу (глава 2 ЗУ «Про державну службу» та Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців).

На підставі прийнятого рішення уповноважена особа (як правило керівник) проводить реєстрацію ОУО в реєстратора, податкових органах, пенсійному фонді, казначействі. Згідно чинного законодавства:

Третій етап – організація роботи ОУО.

На цьому етапі керівник, на підставі рішення сесії, видає Наказ Про організацію роботи, розробляє та затверджує посадові інструкції. При наявності структурних підрозділів в ОУО, обов’язок розробити посадові інструкції для працівників відповідних структурних підрозділів може бути делеговане їх керівникам. Також на цьому етапі ОУО приймаються в оперативне управління заклади освіти. Порядок та особливості прийняття закладів освіти в оперативне управління залежить від того чи це новостворена громада, чи відбулося її укрупнення, чи рішення про передачу закладів освіти відбулося завчасно чи ні. Окремі особливості процесу передачі закладів освіти в оперативне управління ОУО розглянуто в практиці Городоцької міської громади (дод.11).

В цьому процесі, керівником ОУО проводиться підготовка відповідних проектів рішень та ініціюється розгляд питань щодо зміни назв закладів освтіи та приведення статутних документів відповідно до вимог законодавства.

Виклики (станом на лютий 21 р), на які необхідно звернути увагу і які виникають при зміні назв та статутів закладів освіти наведено в додатку 14. Також, варто зауважити, що зміна назви  закладу освіти відбувається після зміни засновника. Нова назва та статут закладу освіти затверджуються рішенням сесії. Воно є підставою для звернення до реєстратора та внесення змін.

Таким чином реєстрація ОУО, прийняття закладів освіти в оперативне управління створюють основу для реалізації ОУО своїх функцій як на операційному, так і на стратегічному рівнях. В цьому процесі вирішуються питання щодо сервісного обслуговування мережі закладів освіти, сприяння у професійному розвитку педагогічних працівників, забезпечення рівного доступу до послуг позашкільної освіти, організація роботи щодо створення піклувальної (их) ради (рад) та сприяння її (їх) роботі, формування спроможної мережі закладів освіти, стратегічного планування. Все це визначає ефективність системи менеджменту освіти громади. Так, вибір варіанту забезпечення сервісного обслуговування мережі закладів освіти передбачає створення відповідних комунальних установ або створення господарської групи в структурі ОУО. Рішення залежить від багатьох факторів, що підтверджує досвід Глобинської громади, Полтавська область.

Аналіз стану закладів шкільної мережі громади засвідчив необхідність проведення, як поточних так і капітальних ремонтів. Невчасне усунення аварійних ситуацій, поломок становить ризик для здоров’я дітей, або навіть може загрожувати їх життю. Начальник відділу освіти, і директори шкіл повинні мати достатньо часу і зосереджувати увагу на виконанні своїх прямих функцій. Саме тому, в Глобинській територіальній громаді створено господарську групу. Детальніше із практиками громади можна ознайомитися у базі даних кращих практик клікнувши тут

Підхід до сервісного обслуговування закладів освіти може змінюватися.

Надання фінансової автономії всім закладам освіти Балтської територіальної громади стало передумовою зміни структури відділу освіти. як наслідок, в структурі відділу були ліквідовані централізована бухгалтерія та господарська група, натомість створено «Центр з обслуговування освітніх установ та закладів освіти». Особливості реалізації практики доступні в базі даних кращих практик з 17.02.21).

Іншим невід’ємним елементом процесу формування ефективної системи менеджменту освіти є забезпечення рівного доступу до позашкільної освіти. З цією метою в громадах створюють центри позашкільної освіти (ЦПО). Підходи громад до забезпечення якісних позашкільних освітніх послуг представлено в практиках Гуменецької громади, Хмельницька область, Вербківської громади, Дніпропетровська область, Печеніжинської громади, Івано-Франківська область (дод.4-6) Складовими елементами алгоритму реалізації практик є:

  • Планування. Це передбачає проведення аналізу: аналіз діючої системи надання позашкільних освітніх послуг, аналіз охопленості дітей позашкільними освітніми послугами, аналіз потреб споживачів освітніх послуг, аналіз кадрового потенціалу, аналіз географії громади, матеріально-технічного забезпечення, оцінка потреб споживачів послуг.
  • Вибір моделі надання позашкільних освітніх послуг: модель 1 – створення центрів позашкільної освіти (окремі обєкти н-д ЦДЮТ), модель 2 – створення ЦПО на базі шкіл, комбінована модель (поєднання моделі 1 та 2).
  • Реалізація обраної моделі. Із практиками громад можна ознайомитися у базі даних кращих практик (дод**)
  • Моніторинг та удосконалення. Реалізація даного етапу (елементу) дозволить своєчасно реагувати на зміну потреб, запитів споживачів послуг.

З У «Про освіту» закріплено значні повноваження за піклувальними радами, що робить їх дієвим інструментом в процесі формування ефективної системи управління освітою в громаді. Правильно сформована діяльність піклувальної (их) ради (д) сприятиме підвищенню якості освіти, сприятиме розвитку закладів освіти. Особливості створення та діяльності піклувальних рад розглянуто в методичних рекомендаціях «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи» (дод15)

Тільки після того, як операційне управління мережею загальноосвітніх навчальних закладів набуло стабільного характеру, можна починати підготовку таких стратегічних завдань, як розробка і реалізація плану оптимізації мережі навчальних закладів, розробка стратегії розвитку освіти. Ці питання представлені у відповідних розділах цього ресурсу і базуються на розробках експертів посібник «Нова школа в нових громадах» та практичний порадник «Стратегія розвитку освіти в громаді», а також кращих практиках управління освітою в громадах.

Формування органу управління освітою – це процес, тому не менш важливим є четвертий етап – Моніторинг результатів та удосконалення.

На цьому етапі проводиться аналіз результатів роботи відділу, визначення досягнень, викликів, напрямів подальшого розвитку, потреби у вдосконаленні організаційної структури ОУО.

Найбільших з мін від моменту створення зазнала структура відділу освіти Балтської громади. Рішення надати фінансову автономію всім закладам освіти сприяли створенню комунального підприємства, що забезпечує ведення бухгалтерського обліку, а також виведення зі складу відділу освіти групи з господарського обслуговування. Детальніше про практику  громади в дод 12 або клікнувши на посилання*.

Також, згідно вимог ЗУ «Про освіту», в структурі відділу було ліквідовано методичний кабінет

Додатки

Додаток 1 Методичних рекомендацій щодо створення системи управління освітою об’єднаних територіальних громад

Додаток 2 Посібника з ефективного управління освітою «Нова школа у Нових громадах»

Додаток 3 Створення господарської групи відділу освіти Глобинської міської ради – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 4 Організація позашкільної освіти у Гуменецькій сільській об’єднаній територіальній громаді – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 5 Практика впровадження партисипативного підходу при заснуванні центру позашкільної освіти в Вербківській об’єднаній територіальній громаді – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 6 Школи як осередки центру позашкільної освіти: досвід Печеніженської ОТГ – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 7 Методичні рекомендації «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи»

Додаток 8 Практичний порадник «Стратегія розвитку освіти в громаді» strategy.pdf (salarinternational.org.ua)

Додаток 9 Дорожня карта створення системи управління освітою

Додаток 10 Перелік функцій ОУО що делеговані засновником

Додаток 11 Городоцької громади Створення відділу освіти: практика Городоцької ОТГ – Управління освітою в громадах

Додаток 12 Балтської міської громади Створення відділу освіти Балтської міської ради – Управління освітою в громадах

Додаток 13 Полонської міської громади Процес формування органу управління освітою Полонської міської ради – Управління освітою в громадах

Додаток 14 Дослідження викликів, що виникають в об’єднаних громадах при внесенні змін до установчих документыв закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти Інформаційно-аналітична довідка (станом на лютий 2021)

Додаток 15 Методичні рекомендації Автономія як шлях до ефективного менеджменту в школі

 

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Передумови реалізації практик в об’єднаних громадах

Мотивація учасників освітнього процесу: практика громад

Мотивація та оптимізація: позитивні наслідки непопулярних рішень

Додатки

Передумови реалізації практик в об’єднаних громадах

Підвищення якості освітніх послуг – одне із ключових завдань, що стоїть перед територіальними громадами. Як сформувати, розвивати та зберегти у школяра бажання вчитися? Хто за це відповідальний? Як підвищити престижність професії та залучити кваліфікованих педагогів? Як мотивувати вчителя до професійного розвитку? Ці та інші питання надзвичайно важливі, особливо для новостворених громад.

Престижність професії педагога та питання мотивації тісно пов’язані. Вчитель з високим рівнем мотивації прагне професійного розвитку, надихає учнів і є найкращим «інструментом» підвищення престижності професії. Престижність професії сприяє залучення молодих, мотивованих, кваліфікованих працівників. Міжнародні дослідження свідчать, що рівень престижності професії вчителя в різних країнах суттєво відрізняється. Результати отримані The varkey Foundation, свідчать, що чим вища в країні повага до вчителів, тим частіше батьки заохочують дітей обирати педагогічну професію. Це відбувається навіть незалежно від рівня оплати праці. В той же час науковці встановили чіткий взаємозв’язок між повагою до професії та заробітною платою. Дослідження проводилося у 35 країнах світу, в усіх них 50% опитаних вважають, що вчителі повинні мати заробітну плату відповідно до успішності їх учнів. Рівень престижності професії педагога в Україні невисокий. Це виклик для країни. Сьогодні на багатьох територіях спостерігається старіння педагогічних кадрів.

Дослідження практики громад дозволяє виділити три групи джерел, що визначають рівень мотивації та престижності професії педагогів, а також мотивації учнів:

  • Матеріальне заохочення – передбачає фінансову винагороду, сприяє в задоволені потреби самореалізації, визнання.
  • Нематеріальне заохочення – передбачає нефінансову винагороду, забезпечує задоволення потреб у визнанні, розвитку, самореалізації, тощо.
  • Створення безпечного освітнього середовища – передбачає задоволення потреб у безпеці та комфорті як фізичному, так і емоційному; сприяє у формуванні довіри між учасниками освітнього процесу.

Отже, на рівень престижності професії впливають як матеріальні так і нематеріальні фактори. Ми зосередимо увагу на тих, які знаходяться в сфері впливу органів місцевого самоврядування, розглянемо практики громад що націлені на підвищення рівня престижності професії педагога.

Мотивація учасників освітнього процесу: практика громад

Матеріальна мотивація  учнів та педагогів може здійснюватися як на рівні громади, так і на рівні закладу освіти (ст 16 та ст 24 ЗУ «Про повну загальну середню освіту»). Для розробки положення (програми) винагородження на рівні всієї громади доцільно заручитися підтримкою голови громади та створити робочу групу до складу якої увійдуть представники засновника, керівники закладів освіти (крок 1).

Варто зазначити, що необхідність розробки системи мотивації в Давидівській громаді, Львівська область, було ініційовано головою громади. Після обговорення питання, начальником відділу освіти запропоновано окрім винагород передбачених законодавством для педагогічних працівників, впровадити диференційоване преміювання для всіх працівників у сфері освіти. Ідея була підтримана і, як наслідок, визначила особливості системи заохочення працівників сфери освіти. (дод.1 Визнання та винагорода: практика мотивації працівників закладів освіти Давидівської ОТГ)

Ефективність системи мотивації залежить від її здатності врахувати різні потреби учасників освітнього процесу. Як наслідок, крок 2 – її створення має стати аналіз якості освітніх послуг, причин її зниження (зростання) та визначення факторів, які на це впливають. Серед показників, що підлягають аналізу:

  • прийоми та методи, що використовуються педагогами під час освітнього процесу
  • рівень кваліфікації педагогів
  • проходження вчителями сертифікації
  • участь педагогів у конкурсах, стажуваннях, програмах з обміну
  • взаємодія між учасниками освітнього процесу (учень-учень; учні-педагоги; педагоги-батьки)
  • оцінка освітнього середовища
  • оцінка мережі закладів освіти
  • оцінка потреб (джерел мотивації) учнів, вчителів
  • вивчення бачення колег

До створення Городоцької громади, Хмельницька область в 2017 році, Городоцький район був єдиним районом в Хмельницькій області, вчителі якого не прийняли участі в конкурсі «Вчитель року». Це свідчить, що заходи з мотивації вчителів мають реалізовуватися не лише на національному рівні, відповідна робота має проводитися і на місцевому. Це стало передумовою реалізації практики – заснування премії ім. С.М. Виноградського в Городоцькій ОТГ. (Дод2 Премія ім. С.М.Виноградського – найвища відзнака в галузі освіти Городоцької ОТГ. Мотивація вчителя – інструмент підвищення професійної компетентності та престижності професії)

Крок 3 – розробка системи мотивації та її реалізація на практиці.   

Можна виділити три підходи до формування системи мотивації учасників освітнього процесу:

  1. Призначення винагороди працівникам закладів освіти
  2. Призначення винагороди учням
  3. Призначення винагороди і вчителям і учням.

Кожен із підходів може поєднувати як матеріальну так і нематеріальну винагороду.

  1. Призначення винагороди працівникам закладів освіти в базі даних кращих практик представлено практиками Городоцької міської ради, Хмельницька область та Давидівської сільської ради, Львівська область (дод.1, 2).

Особливістю підходу реалізованого в Городоцькій громаді Хмельницької області є те, що вона поєднує елементи матеріальної та нематеріальної винагороди. Положення про премію передбачає право мешканців громад висувати кандидатури на здобуття премії, а також можливість нагородження педагогів, що вже не працюють в закладах освіти.

Практика Городоцької міської ради, Хмельницька область орієнтована на підвищення престижності професії педагогічних працівників.

Особливістю підходу реалізованого в Давидівській громаді, Львівська область полягає в тому, що винагорода призначається як для  педагогічних працівників, так і для молодшого обслуговуючого персоналу.

  1. Призначення винагороди учням в базі даних кращих практик представлено практиками Дунаєвецької громади, Хмельницька область та Глобинської громади, Полтавська область (дод.3, 4).

Особливістю підходу реалізованого в Глобинській громаді, Полтавської області є те, що винагорода призначається у вигляді стипендії, що виплочується протягом року у фіксованому розмірі. Стипендія призначається щороку учням 5-11 класів, які за підсумками навчального року претендують на нагородження похвальними листами та грамотами, переможцям міських інтелектуальних конкурсів, обласних, Всеукраїнських і Міжнародних олімпіад з базових дисциплін та Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів  протягом навчального року.

Особливістю підходу реалізованого в Дунаєвецькій громаді Хмельницької області є те, що учні залучені до процесу визначення переможців конкурсу. Тому першою ланкою у визначенні претендентів на нагородження є учнівська рада школи. Такий підхід сприяв розвитку співпраці учнів та адміністрації шкіл. Також варто зазначити, що положення передбачає нагородження учнів та вихованців закладів позашкільної освіти за підсумками конкурсів, змагань та інших заходів. Переможці отримують дипломи та грамоти без грошової винагороди. З 2017- 2020 рр. серед номінантів 2 кандидатури подавалися на  присудження стипендії Дунаєвецькою районною радою Хмельницької області.

  1. Призначення винагороди і вчителям і учням. в базі даних кращих практик представлено практиками Веселівської громади, Запоріжська область та Полонської громади, Хмельницька область (дод.5, 6).

Особливістю підходу реалізованого в Веселівській громаді, Запоріжської області є те, що до участі в конкурсі запрошуються діти від 6 до 17 рр. включно. Номінація обирається самим учасником, або батьками за власним розсудом. Присудження премії здійснюється у 5 номінаціях (найрозумніша дитина; найспортивніша дитина; найтворчіша дитина; найдивовижніша дитина; найгероїчніша дитина). Номінація «Найгероїчніша дитина» націлена на розвиток соціальної свідомості дітей. Такий підхід сприяє підвищенню мотивації вчителів у виявлені, розвитку обдарованих дітей та допомагає учням розкрити власний потенціал.

Особливістю підходу реалізованого в Полонській громаді, Хмельницької області є те, що комплексна програма роботи з обдарованою молоддю охоплює такі напрями діяльності:  організацію навчально-виховного процесу у роботі з обдарованими дітьми, розширення можливостей позашкільної освіти для розвитку обдарованих дітей, питання матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів, стимулювання та посилення соціального захисту обдарованих дітей, стимулювання педагогічних працівників, співпрацю з громадськими організаціями, міжнародне співробітництво.

Детальніше із практиками громад можна ознайомитися скориставшись базою даних кращих практик управління освітою. База даних містить алгоритм реалізації практик та приклади нормативно правових документів.

Мотивація та оптимізація: позитивні наслідки непопулярних рішень

На перший погляд оптимізація немає нічого спільного із мотивацією, адже викликає неабияке занепокоєння у вчителів. Проте, як зазначають експерти, мету оптимізації варто розуміти як частину виклику щодо підвищення якості освіти в громаді та життєвих можливостей громадян через краще й ефективніше витрачання бюджетних коштів. Інакше кажучи, об’єднані громади можуть поліпшити умови в сільських школах за рахунок ефективнішого з економічного погляду витрачання коштів, які одержуватимуть з державного бюджету через освітню субвенцію (дод. 7 с. 54).

Експрес аналізом ефективності мережі закладів освіти є порівняння показників Розрахункова наповнюваність класів (РНК) та Фактична наповнюваність класів (ФНК). Перевищення ФНК над РНК призводить до утворення залишків освітньої субвенції.

 Використання залишків освітньої субвенції регулюється постановою КМУ «Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» (дод 8). В документ періодично вносяться зміни. Показник РНК переглядається 1 раз на 3 роки. Розмір РНК зафіксовано в постанові КМУ «Формула розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» від 27.12.17 №1088 (дод9). Формула розподілу освітньої субвенції розроблена експертами шведсько-українського проекту. Детальніше з її особливостями ви зможете ознайомитися  в розділі порталу «Фінансування освіти в Україні»

Наш приклад  показує, що коштів, яких виділяє держава, якщо їх раціонально використовувати – вистачає.

Перепелиця Ельміра Миколаївна, начальник управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради

В 2015 році РНК для м. Славута становила – 25, в той час як ФНК – 22. З 2015 по 21 рр., за рахунок оптимізації, цей показник зріс до 26,8. Така ситуація дозволяє громаді 100% здійснювати всі види виплат, що передбачені законодавством, для вчителів. Зокрема, доплата за престижність здійснюється у розмірі 30%. Залишки освітньої субвенції в 2020 році використано для модернізації матеріально-технічної бази закладів освіти. Також за рахунок залишків освітньої субвенції здійснюються виплата винагороди педагогам, які готують переможців міського етапу конкурсу МАН, а також тих, хто готує переможців обласного етапу предметних олімпіад.

Саме завдяки оптимізації громада отримує додаткові ресурси для винагороди, мотивації педагогів. Створюються умови для професійного розвитку, можливості використання сучасних технологій для навчання. Внаслідок оптимізації в учнів розширюється коло спілкування, зростає їх соціалізація, конкурентне середовище створює передумови для розкриття власного потенціалу.

Варто зазначити, що оптимізація – складний процес. Із його особливостями ви можете ознайомитися у розділі порталу «Оптимізація від А до Я»

Додатки

Додаток 1 Визнання та винагорода: практика мотивації працівників закладів освіти Давидівської ОТГ – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 2 Премія ім. С.М.Виноградського – найвища відзнака в галузі освіти Городоцької ОТГ. Мотивація вчителя – інструмент підвищення професійної компетентності та престижності професії – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 3 Практика Дунаєвецької міської радиВинагороді – бути чи не бути? Бути! – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 4 Практика Глобинської громади, Полтавська область Винагороді – бути чи не бути? Бути! – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 5 Диво – дитина. Досвід створення сприятливих умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально і творчо обдарованих дітей та педагогів Веселівської ОТГ – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 6 Практика Полонської громади, Хмельницька область Ставлю ціль, досягаю цілі! – Управління освітою в громадах (salarinternational.org.ua)

Додаток 7 Посібник «Нова школа у нових громадах» pdf (salarinternational.org.ua)

Додаток 8 Постанова КМУ «Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» від14 січня 2015 р. №6 Деякі питання надання освітньої су… | від 14.01.2015 № 6 (rada.gov.ua)

Додаток 9 Постанова КМУ «Формула розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» від 27.12.17 №1088 Про внесення змін до формули роз… | від 19.02.2020 № 114 (rada.gov.ua)

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Від Методичного кабінету до Центру професійного розвитку педагогічних працівників

Особливості створення Центру професійного розвитку педагогічних працівників в громаді та інші форми забезпечення послуг професійного розвитку педагогів

Кращі практики забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників

Додатки

Від Методичного кабінету до Центру професійного розвитку педагогічних працівників

Дослідження підходів та особливостей забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників в децентралізованій системі освіти розпочалося паралельно зі збором кращих практик управління освітою. Зібрані з 2017 по 2019 рр. практики громад та проведене дослідження змін, що відбулися в філософії, принципах організації та підходах до надання фахової підтримки, сприяння професійному розвитку педагогічних працівників дають можливість зробити ряд важливих висновків:

      • забезпечення якісних послуг для професійного розвитку педагогічних працівників є невід’ємною складовою ефективної системи управління освіти;
      • якість послуг, що надаються з метою професійного розвитку педагогів, залежить від якісного аналізу ряду чинників та має базуватися на об’єктивній оцінці потреб педагогів, враховувати кадровий потенціал громади;
      • в структурах, що надають фахову підтримку педагогічним працівникам повинна бути відсутня функція контролю. Одним з основних принципів роботи має бути орієнтація на потреби споживача послуг;
      • формування ефективної системи забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників – це процес і, як будь-якому процесу йому характерні зміни.
      • ефективність такої системи залежить від принципів, що закладені в її основу;.
      • стратегічне бачення, інноваційні управлінські рішення реалізовані в громадах при створенні методичних служб (кабінетів) в період з 2016 по 2019рр., сьогодні стали основою при створенні центрів професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПРПП) та організації їх роботи і можуть бути тиражовані в практиці інших громад.

ЗУ «Про повну загальну середню освіту» зобов’язав засновників до 1 вересня 2020 р. ліквідувати методичні кабінети та створити ЦПРПП, але:

      • створення ЦПРПП – це право ОМС, а не обов’язок, центр створюється відповідно до потреб громади;
      • ЦПРПП може мати декілька засновників;
      • ЦПРПП може надавати послуги педагогам інших громад на засадах міжмуніципальної співпраці;
      • засновник має право забезпечувати професійний розвиток педагогічних працівників без використання послуг ЦПРПП.

Особливості створення Центру професійного розвитку педагогічних працівників в громаді та інші форми забезпечення послуг професійного розвитку педагогів

Зміна законодавства зобов’язала ОМС реорганізувати методичні установа та  організувати ЦПРПП, як окремі юридичні особи. Непоодинокі випадки коли така зміна асоціюється із «зміною вивісок для РМК». Проте, як підтверджують кращі практики громад[1], діяльність націлена на надання високоякісних послуг професійного розвитку має базуватися на таких принципах:

    • Диверсифікації – передбачає розширення кола суб’єктів надання освітніх послуг, форм та методів навчання, місць навчання.
    • Якості – забезпечення якості послуг шляхом впровадження TQM (Загальне управління якістю) підходу в управління ЦПРПП, чи в іншу, обрану громадою, форму забезпечення послуг для професійного розвитку педагогічних працівників. TQM підхід передбачає задоволення вимог споживачів послуг, залучення високо кваліфікованих працівників.
    • Орієнтації на потреби споживачів послуг – цінність послуги визначається її відповідністю очікуванням споживачів послуг (педагогічних працівників, керівників закладів освіти).
    • Партисипації – розвиток міжмуніципальної співпраці, залучення до співпраці професійних спільнот педагогічних працівників, юридичних та фізичних осіб для реалізації завдань із забезпечення високоякісних послуг для професійного розвикту педагогічних працівників.
    • Неперервності – створення умов для неперервної взаємодії педагогічних працівників із ЦПРПП, а також сприяння неперервній професійній освіті педагогів громади та працівників ЦПРПП.
    • Відкритості та прозорості – забезпечення безперешкодного доступу засновників та інших зацікавлених осіб до інформації про діяльність ЦПРПП чи ОУО, про прийняті рішення та проведені заходи з метою підвищення професійного розвитку педагогічних працівників.
    • Підзвітності – забезпечення фінансової (перед засновником (ами), професійної (перед колегами, галузевими асоціаціями) та соціальної (перед споживачами послуг) підзвітності постачальників послуг для професійного розвитку педагогічних працівників.
    • Відповідності цілей та ресурсів – забезпечення ЦПРПП необхідними фінансовими, трудовими, матеріальними ресурсами, що необхідні для реалізації операційних та стратегічних завдань центру.

Для більшості громад вибір моделі забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників – ще нереалізоване завдання, тому в нагоді буде дорожня карта «Дорожня карта створення центру професійного розвитку педагогічних працівників в громаді та інші форми забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників» (с. 22 дод. 1).

Схематично алгоритм забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників представлено на рисунку 1.

Результатом реалізації алгоритму має стати вибір найбільш ефективної для громади моделі забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників. З цією метою необхідно послідовно реалізувати 5 ключових етапів.

Етап 1 –  збір та аналіз інформації. Напрями аналізу зазначені в п.1 дорожньої карти (с.22 дод.1). Отримана під час аналізу інформація не лише дозволить обрати організаційну модель забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників, але й лобіювати її впровадження серед депутатів ради громади.

Етап 2 – Вибір організаційної моделі забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників. В цілому можна виділити три організаційні моделі:

          1. Організація ЦПРПП територіальною громадою одноосібно
          2. Організація ЦПРПП на засадах міжмуніципальної співпраці
          3. Забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників без звернення до ЦПРПП

[1] Кращі практики управління освітою в громадах http://wiki.salarinternational.org.ua/

Особливості кожної із моделей представлені в додатку 1.

Рис. 1. Алгоритм забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників

Етап 3 – Реалізація обраної моделі забезпечення послуг для професійного розвитку педагогічних працівників. Особливості реалізації кожної із трьох запропонованих моделей представлено в дод.2 У випадку вибору моделей 1 та 2, на етапі створення ЦПРПП, важливо уникнути технічного дублювання структури районних методичних кабінетів. Доцільним буде проаналізувати ресурси, які можуть бути залучені для забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників (с. 53 дод.1). Приклади рішень громад щодо структури та штату ЦПРПП представлено у наступному розділі.

Етап 4 – Надання послуг повинно базуватися на результатах аналізу потреб педагогів громади. З цією метою працівниками центрів, або відповідальними особами, у випадку забезпечення послуг  професійного розвитку педагогічних працівників без звернення до Центрів, розробляються опитувальники та проводиться анкетування. Отримана інформація є основою для формування каталогу навчальних курсів для управлінських та педагогічних кадрів закладів освіти, організації тематичних консультацій, підготовки інформації про конференції, конкурси, платні та безплатні курси підвищення кваліфікації, розробки онлайн платформ для навчання та обміну досвідом.

Надання  послуг  для професійного розвитку педагогічних працівників має розглядатися з операційної та стратегічної перспектив. Ефективним інструментом планування роботи на операційному рівні є логічна матриця (Log Frame). Логічні матриці походять від планувального підходу, який використовували американські військові і який згодом був прийнятий для проектів розвитку. Логічна матриця має відображати зв’язок між діями та цілями для реалізації яких вони здійснюються (с. 54 дод. 1).

Стратегічне планування розвитку ЦПРПП здійснюється керівником закладу. Реалізуючи це завдання керівнику ЦПРПП варто врахувати ризик одноосібного підходу. Він характерний для установ із авторитарним (командно-адміністративним) стилем управління. Існують високі ризики того, що розроблена таким чином стратегія  не знайде підтримки і не врахує всіх потреб, інтересів стейкхолдерів. Пріоритетним для розробки стратегії розвитку ЦПРПП є використання колективного методу, що передбачає створення робочої групи до складу якої увійдуть представники засновника, директор та консультанти центру, представники закладів освіти громади. Особливості стратегічного планування при виборі різних підходів до забезпечення послуг для професійного розвитку педагогічних працівників представлено на с.60 додатку 1.

Етап 5 – Моніторинг якості послуг. З цією метою доцільним буде проведення анонімного анкетування, проведення фокус груп, стратегічних сесій.

Кращі практики забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників

ЗУ «Про повну загальну середню освіту» вніс суттєві зміни до забезпечення послуг для професійного розвитку педагогічних працівників зобов’язавши засновників ліквідувати методичні кабінети та створити ЦПРПП. В таблиці 1 представлено приклади рішень громад щодо структури та штату ЦПРПП.

Таблиця 1 – Приклади рішень громад щодо структури та штату ЦПРПП

Засновники ЦПРПП

Штат та структура ЦПРПП

Кількість педагогічних працівників

Кількість

ЗПЗСО

ДНЗ

ЗПО

Полонська міська рада Хмельницької області

Директор

Консультанти – 2

Психолог – 1

Бухгалтер – 1

698

16

20

4

Балтська міська рада Одеської області

Директор

Консультанти – 3

Психолог – 1

437

17

22

1

Гуляйпільська міська рада Запорізської області

Директор

Консультанти – 3,5 ст.

Психолог – 0,5 ст

Бухгалтер – 0,5 ст

298

9

8

2

Важливий вплив на бачення громад щодо забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників мали навчальні візити в Польщу. Так, в Полонській громаді Хмельницької області докорінно змінено підхід до організації роботи консультантів. Створений в громаді ЦПРПП, на відміну від методичного кабінету, що діяв в громаді до серпня 2020 р., не надає вузькопрофільних (по предметам) консультацій. З цією метою планується залучати керівників міжшкільних методичних об’єднань, зовнішніх фахівців. Фахівці центру орієнтовані на надані допомоги педагогам у вибудовуванні освітньої траєкторії, інформуванні їх щодо доступних програм підвищення кваліфікації, надання допомоги закладам освіти у  розробці освітніх програм та ін.   

Водночас, як зазначалося раніше, досвід громад напрацьований в період з 2016 по 2020 рр. став основою для організації ЦПРПП, зокрема це яскраво демонструють практики Гуляйпільської та Балтської територіальних громад. Так, в Гуляйпільській громаді Запорізької області від початку заснування громади послуги з питань професійного розвитку надавалися педагогам відповідно до їх потреб. Керівником методичного кабінету проводилося анкетування вчителів громади, що дозволило визначити пріоритетні напрямки методичної роботи та сформувати план роботи методичного кабінету. Методисти реагували на звернення керівників закладів освіти про надання методичної підтримки вчителям. Поряд з традиційною роботою методична служба з 2018 по 2020 рр. забезпечувала науково-методичний супровід педагогічних інновацій, встановлювала тісні зв’язки з різноманітними освітніми установами, брала участь у регіональних проектах. Так, з метою розширення та підвищення якості методичного простору громади укладено угоди про співпрацю щодо надання освітніх послуг на підвищення кваліфікації та методичний супровід усіх напрямків освітньої діяльності з закладами освіти III та ІV рівнів акредитації:

  • Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти;
  • Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.

Сьогодні такий підхід використовується і в практиці ЦПРПП. Детальніше із практикою громади, а також прикладами нормативно-правових документів щодо створення та розвитку ЦПРПП можна ознайомитися в базі даних кращих практик управління освітою в громаді (дод. 2)

Непересічним є досвід і Балтської громади Одеської області, що представлений в базі даних кращих практик управління освітою.

Громадою впроваджено поняття «Ментор». Ментори – це керівники методичних об’єднань, які у співпраці з методистами МК були покликані забезпечувати підвищення методичної компетентності педагогів. Сьогодні ця співпраця продовжена між менторами та консультантами центру. Вибір менторів здійснювався з урахуванням думки педагогічних колективів. Детальніше із практикою громади, а також прикладами нормативно-правових документів щодо створення та розвитку ЦПРПП можна ознайомитися в базі даних кращих практик управління освітою в громаді ( дод. 2).

У Слобожанській громаді Дніпропетровської області при виборі моделі забезпечення послуг для професійного розвитку педагогічних працівників також використано досвід що формувався з 2016 р. Зокрема продовжується співпраця з Придніпровською академією неперервної освіти, практика обміну досвідом між педагогами у форматі «рівний рівному». Начальником органу управління освітою громади ініційовано та розроблено проект «Самонавчальна організація», що передбачає підвищення кваліфікації педагогічних працівників на робочому місці. Особливістю та перевагою такого підходу є максимальне використання внутрішніх ресурсів педагогічного колективу: методичних, професійних, інтелектуальних. Особлива увага приділяється розвитку управлінських кадрів, становленню керівника закладу освіти як педагога-андрагога.

Додатки

  1. Додаток 1. Центр професійного розвитку педагогічних працівників: від теорії до практичних рішень. Методичні рекомендації. / Білик І. – К., 2021. – 60 с.
  2. Додаток 2. База даних Кращі практики управління освітою в громадах

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Мова об’єднує: 3 ключових питання

Лінгвоцид і фактори що про нього свідчать

Додатки

 

Мова об’єднує: 3 ключових питання

  1. Якими документами ми керуємося у забезпеченні української мови як мови освітнього процесу та як державної мови?

У забезпеченні української мови як мови освітнього процесу ми керуємося Згідно ЗУ «Про освіту» та ЗУ «Про повну загальну середню освіту»

У забезпеченні української мови як державної ми керуємося такими нормативно-правовими документами:

  • Закон України «Про забезпечення української мови як державної» від 25 квітня 2019 р. однією із причин прийняття цього документу було прагнення посилити державотворчі і консолідуючі функції української мови, підвищення її ролі в забезпеченні територіальної цілісності та національної безпеки України. Закон «Про забезпечення української мови як державної» ґрунтується на Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, Акті проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року,   Конституції України, що визначає українську мову як єдину державну мову в Україні та покладає на державу обов’язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, а також Концепції державної мовної політики, затвердженої Указом Президента України від 15 лютого 2010 року № 161/2010.
  • Рішенням Конституційного суду України від 14 липня 2021 року про відповідність конституції України ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 
  • Конституція України

Проте, як зазначає освітній Омбудсмен Тарас Кремінь, навіть маючи такі документи треба відстоювати українську мову, оскільки були прецеденти, коли керівники закладів освіти відмовлялися виконувати вимоги законодавства.

Варто зазначити що, як зазначає Тарас Кремінь, речі, які напряму пов’язані з особливостями утвердження української мови в умовах воєнного стану в законодавстві немає. Проте питання забезпечення освітнього процесу, розвитку установ, що забезпечують гуманітарну складову розвитку української держави, турбота про тих хто має забезпечувати цей процес повинні бути ключовими і визначати наш завтрашній день. Ряд питань щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану сьогодні регулюються нормативно правовими документами прийнятими після 24 лютого 2022 р.

  1. Які чинники сприяють і є важливі для утвердження української мови як об’єднавчої складової українського народу?

Артур Пройдаков, український учитель, популяризатор української мови та літератури, літературознавець, переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2021 р., зазначає, що вивчення української мови багато залежить від ситуації в сім’ї, а також звертає увагу на те, що дуже велике значення має українська культура, українська масова культура, а українська творчість взагалі має дуже великий вплив.

«Ознайомлюючись з українськими надбаннями діти можуть асоціювати себе із частиною цієї мовної культури. Тому, я у своїй діяльності, на своїх заняттях намагаюся використовувати  елементи сучасної української культури, тобто ми вивчаємо українську мову на прикладах сучасних українських пісень, тексти розбираємо, читаємо сучасну літературу, вивчаємо, аналізуємо цитати сучасного українського кіно, бо це все дозволяє дітям подивитися на сучасну українську культуру і ідентифікувати себе як частину нинішнього модерного українського простору.

Дуже важкою ціною нам дається те, що ми повертаємося до своєї українськості, до українських основ сприйняття себе як україномовної спільноти. Зараз у нас вікно можливостей, як би це парадоксально не звучало, щоб наші діти  перейшли на українську мову і сприймали українську мову не як  якийсь шкільний предмет, з якого треба знати певні правила, скласти ЗНО, а щоб сприймали українську мову як найважливіший предмет в системі освіти разом із військовим вихованням, яке обов’язково в нас має з’явитися  після перемоги як частина навчального процесу в старшій школі.», Артур Пройдаков. 

  1. Які механізми утвердження української мови в умовах воєнного стану?

В цілому ці механізми можна об’єднати за двома рівнями: рівень місцевого самоврядування та загальнодержавний рівень.

Рівень органів місцевого самоврядування.

Тут варто зазначити, що в умовах воєнного стану мільйони українців, з громад на території яких ведуться бойові дії, були вимушені залишити свої домівки і рятуватися від небезпеки. Часто люди не мали можливості взяти із собою навіть предмети першої необхідності, теплий одяг. Тому першочерговим завданням, що ставлять перед собою громади – задоволення базових потреб: поселення людей, забезпечення їх харчуванням, необхідним одягом, надання психологічної підтримки, а також медичної допомоги у разі потреби.

Другим важливим завданням є надання допомоги у задоволенні потреб соціального характеру. Як наслідок, першим кроком на шляху допомоги внутрішньо-переміщеним особам (ВПО) інтегруватися в новому середовищі, сформувати нові соціальні зв’язки стало проведення творчих заходів, що передбачали знайомство з культурою регіону та можливість неформального спілкування. Важливе значення для швидкої інтеграції в новому середовищі відіграє мова і, як свідчить практика, для ВПО, які звикли послуговуватися російською мовою в побуті потрібна мовна адаптація. З цією метою в громадах реалізуються різноманітні практики серед головна роль належить інформальній освіті:

  1. Впровадження проектів та організація курсів з української мови для нових мешканців громади. Алгоритм, особливості організації курсів «Мовна адаптація: легко і цікаво!» Верховинської територіальної громади представлено в практиці «Інформальна освіта в умовах воєнного стану: досвід відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, Івано-Франківської  області» (додаток 1). Ініціативи Хустської територіальної громади Закарпатської області реалізовано через проект «Срібна земля», що передбачав надання допомоги новим мешканцям громади розвинути, сформувати навики практичного використання української мови через вивчення культури, традицій, історії краю (додаток 2).
  2. Організація заходів з інформальної освіти дітей та дорослих. Так Верховинською територіальною громадою до Великодніх свят реалізовано освітньо-культурний проект «Святкуймо Воскресіння разом». Реалізовані заходи в рамках проекту сприяли вивченню української мови через вивчення традицій, сприяли розвитку комунікації та соціалізації ВПО у Верховинській громаді (додаток 3).
  3. Реалізація заходів через освітньо-культурні установи. Так Хмельницький академічний обласний театр ляльок став хабом з інформальної освіти для дітей в умовах воєнного стану. Окрім вистав, що проводяться акторами театру українською мовою, на базі театру організовані курси із вивчення української мови для дітей через казку. Такий підхід також є свого роду казкотерапією. Детальніше про особливості реалізації практики можна дізнатися у базі даних кращих практик управління освітою в громаді (додаток 4).
  4. Важливим є досвід Хустської територіальної громади щодо розробки програми розвитку української мови (додаток 5), що була затверджена громадою у грудні 2021 року. Програма сприяла розробці та реалізації проекту з мовної адаптації ВПО (додаток 2).

Загальнодержавний рівень.

Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови, зокрема зазначає такі важливі завдання:

  1. Затвердження Програми сприяння опанування української мови. Документ мав з’явитися в 2021 році і сьогодні ця програма відіграла б надзвичайно важливу роль.
  2. Сприяння розвитку місцевих ініціатив, які повинні реалізовуватися на виконання ЗУ Про забезпечення функціонування української мови як державної».
  3. Протидія лінгвоциду.

Як зазначає Котусенко Олена Юріївна, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин, директорат дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти, головне управління загальної середньої та дошкільної освіти, Міністерством освіти і науки проводиться наступна робота:

  1. Затверджено новий державний стандарт базової середньої освіти і саме з вересня 2022 року п’ятикласники розпочнуть навчання. Відповідно до цього державного стандарту створено нову освітню програму де передбачено збільшення кількості годин на вивчення української мови.
  2. Створено покоління модельних навчальних програм за ними почнуть навчання учні в новому році. До нових програм створено підручники. Нажаль через воєнний стан питання друку вирішується, але в нас є можливість використовувати електронні підручники розміщені в інституті модернізації змісту освіти.
  3. Проведено круглий стіл, за участі науковців, які залучені до створення програм, підручників, обговорили питання потреби вивчення творів російської літератури в курсі зарубіжної і дуже дякую колегам, зокрема асоціації вчителів зарубіжної літератури, де була чітко висловлена думка вилучити саме твори російської літератури з програм 5-9 та 10-11 класів
  4. Велике значення мають курси підвищення кваліфікації педагогів, а також важливими є курси з вивчення української мови, до цієї роботи залучаються вчителі волонтери.

 

Лінгвоцид і фактори що про нього свідчать

Чітке визначення лінгвоциду та перелік його можливих проявів  визначено на сайті уповноваженого із захисту української мови. Так,  лінгвоцид – це цілеспрямоване нищення української мови. Серед можливих проявів лінгвоциду виділяються наступні:

  1. використання окупаційними адміністраціями лише російської мови для інформування громадян;
  2. примус до використання російської мови, заборона використання державної мови в публічних комунікаціях, при спілкуванні громадян з представниками окупаційних адміністрацій та з іншими людьми;
  3. застосування лише російської мови як мови інформації для загального ознайомлення та реклами (оголошення, таблички, вивіски, покажчики, зовнішня та інша реклама тощо), демонтаж чи пошкодження носіїв інформації для загального ознайомлення і реклами, виконаних державною мовою;
  4. створення перешкод, примусове припинення, заборона діяльності ЗМІ, інтернет-ресурсів, що надають інформацію українською мовою;
  5. витіснення української мови як мови освітнього процесу: повне чи часткове переведення закладів освіти на російську мову навчання, скасування чи зменшення обсягу викладання української мови та літератури як предметів;
  6. примус до використання російської мови, заборона використання української мови при проведенні публічних заходів, у т.ч. культурно-мистецьких та просвітницьких;
  7. обмеження доступу, заборона поширення, знищення  літератури, друкованої продукції українською мовою;
  8. примус до використання російської мови у сфері обслуговування, у т.ч. при наданні інформації про товари і послуги, при наданні медичної допомоги, послуг транспорту та зв’язку тощо;
  9. інші дії, спрямовані на звуження сфери функціонування української мови.

Детальніше про стан дотримання ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2021 році  можна ознайомитися скориставшись лінком Головна | Уповноважений із захисту державної мови (mova-ombudsman.gov.ua).

На сайті уповноваженого із захисту українскьої мови ви також можете отримати:

 

Додатки

Додаток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Інформальна освіта в умовах воєнного стану: досвід відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, Івано-Франківської  області

Додаток 2 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Проєкт з інформальної освіти «Срібна Земля» для нових мешканців Хустської громади.

Додаток 3 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика:  Реалізація освітньо-культурного проекту «Святкуймо Воскресіння разом» у Верховинській громаді: інформальна освіта об’єднує

Додаток 4 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Хмельницький академічний обласний театр ляльок як хаб з інформальної освіти для дітей в умовах воєнного стану

Додаток 5 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Розробка програми розвитку та функціонування української мови – складова розвитку системи освіти: досвід Хустської громади Закарпатської області

Корисні посилання:

Стаття Сергія Зятьєва, кореспондента АрміяInform

Інтерв’ю Наталі Балюк з Павлом Гриценко: «Мова – це те, що в’яже покоління з поколінням, в’яже території»

 

 

Гендерну рівність впровадити, не можна ігнорувати

Зміст

  • Гендерна рівність: як зрозуміти і сприяти її впровадженню.
  • Мета та стратегічні цілі впровадження гендерної рівності в сфері освіти України
  • Гендерна рівність від стратегічних цілей до операційних рішень.
  • Гендерна рівність в Швеції: сфера освіти – від законодавства до практичних рішень.
  • Додатки

Гендерна рівність: як зрозуміти і сприяти її впровадженню

Для того щоб зрозуміти, прийняти і сприяти впровадженню стратегії гендерної рівності в освіті потрібно три базові складові:

  1. Розрізняти зміст понять «гендер» та «стать», розуміти поняття «гендерна рівність».
  2. Знати як проявляється гендерна нерівність, які наслідки викликає в сучасному світі, в тому числі в Україні.
  3. Зрозуміти свою роль у процесі впровадження гендерної рівності.

Гендер, стать та гендерна рівність

Стать – це біологічне поняття, натомість гендер – це соціальне поняття, що окреслює ролі, завдання, функції, які визначено суспільством як характерні для представниць / представників відповідної статті. Боротьба за гендерну рівність – це боротьба за рівні права і можливості обох статей, а отже гендерна рівність – це рівні права і можливості обох статей.

Прояви та наслідки гендерної нерівності.

Згідно дослідження Світового банку, проведеного у 187 країнах, у 2010 році жодна країна світу не давала жінкам і чоловікам рівних законних прав. В 2019 році лише Швеція, Люксембург, Латвія, Франція та Бельгія були єдиними країнами в світі, які закріпили гендерну рівність у законах, що впливають на роботу.

Прояви гендерної дискримінації різні. Зокрема вони стосуються:

  • Оплати праці, яка залишається наріжним каменем навіть у країнах де громадяни високо поважають принципи гендерної рівності. Так у Швеції жінки заробляють на 5% менше, ніж чоловіки, у Великій Британії вони заробляють на 8% менше. За результатами дослідження, якщо усунути гендерну нерівність в оплаті праці чоловіків і жінок може забезпечити зростання людського капіталу на 21,7%, а зростання сукупного багатства – на 14%[1].

Гендерні розриви, що пов’язані з оплатою праці в сфері освіти в Україні мають свою специфіку. Недостатньо високий рівень оплати праці молодих педагогів в поєднані із гендерними стереотипами українського суспільства призвели до гендерного дисбалансу в сфері освіти. Сьогодні серед працівників дошкільних закладів вкрай складно знайти вихователя, ми спостерігаємо серйозні гендерні розриви серед педагогічних працівників шкіл. Професія педагогічного працівника дошкільного закладу, школи, в Україні, вважається недостатньо привабливою, престижною для чоловіків з точки зору оплати праці. Заробітна плата часто вище для професій, де працює більше чоловіків, в порівнянні з професіями, де працює більше жінок.

  • Права вибору професії. В 2017 році в Україні зняли заборону із 450 професій, де не можна було працювати жінкам, серед них пілот літака, водій поїзда метро, професії у сферах металообробки, електротехнічного і хімічного виробництва. Право вибору професії в сфері освіти на законодавчому рівні однакове як в чоловіків, так і в жінок. Проте, внаслідок стереотипів, упереджень, що зокрема пов’язані із недосконалою системою оплати праці молодих педагогічних працівників і працівниць, відбувається штучне обмеження права вибору професії вчителя, вихователя чоловіками.
  • Влади і впливу. За даними Global media monitoring project ще у 2015 році лише 16% політичних новин у світі –це новини про жінок і лише у 19% світових новин жінки виступають у ролі експертів. [2]. В Україні, 20% жінок у верховній раді є найкращим показником за весь період незалежності України. Досі поширені стереотипи про те, що жінкам не місце в управлінні, розподіл професій на чоловічі і жіночі, заважає змінам. В сфері освіти гендерний дисбаланс має своє особливості. Так, в Україні, на рівні школи більшість педагогів – жінки. Донедавна, по мірі кар’єрного зростання гендерний баланс змінювався і більшість керівників органів управління освітою районних та обласних державних адміністрацій були чоловіки. Сьогодні ситуація змінилася, цьому сприяла реформа з децентралізації влади. Вибірковий аналіз в розрізі окремих областей, свідчить, що на рівні органів управління освітою громад, кількість чоловіків, які є керівниками органів управління освітою не перевищує 50%.
  • Участь жінок та чоловіків у догляді за дітьми. Традиційно в Україні поняття декретної відпустки асоціюються з жінками, аналогічно як і лікарняне по догляду за дитиною. В Україні поширений міф про те, що гендерна рівність призведе до ще більшого зниження народжуваності. Досвід Швеції руйнує цей стереотип. Шведська практика свідчить, що підтримка гендерної рівності та можливостей для жінок успішно поєднувати роботу та кар’єру є запорукою зростання народжуваності. Натомість в Японії, де суспільство не толерантне до жінок, які працюють після одруження і народження дитини, спостерігається низька народжуваність. Японці неохоче створюють сім’ї саме через гендерні стереотипи та недостатню підтримку матерів, які працюють. Зниження народжуваності, старіння населення країн призводить до серйозних економічних наслідків, адже викликає скорочення населення працездатного віку і в підсумку тісно пов’язане із ризиком зниження якості життя.

Зрозуміти свою роль у процесі впровадження гендерної рівності.

Карін Форсман, керівниця проекту з розбудови гендерно чутливих муніципалітетів, експертки SKL, Швеція, радить працювати над собою і проявити рішучість щоб усвідомити, що практично кожен, хоч і несвідомо, в більшій чи в меншій мірі є частиною проявів гендерної нерівності. В українському суспільстві бракує розуміння значення гендерної рівності, бракує розуміння важливості проблеми гендерної нерівності. Впровадження гендерної рівності в сферу освіти формуватиме основу рівноправного суспільства, сприятиме розкриттю та реалізації потенціалу кожної людини продовж усього життя. Схвалення стратегії впровадження гендерної рівності  в освіті є одним із базових кроків для подолання гендерних стереотипів та викликів в українському суспільстві.

Мета та стратегічні цілі впровадження гендерної рівності в сфері освіти України

Стратегія впровадження гендерної рівності в сфері освіти схвалена розпорядженням КМУ України від 20 грудня 2022 року. Із документом можна ознайомитися на сайті Верховної Ради України (додаток 1).

Метою впровадження Стратегії гендерної рівності в сфері освіти є забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації у сфері освіти, для всіх учасниць/учасників освітнього процесу, на всіх рівнях освіти.

Для досягнення цієї мети визначено чотири стратегічні цілі:

  1. комплексне впровадження принципів, політики і заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності та недискримінації у нормативно-правових документах у сфері освіти як одне з ключових питань фундаментальних прав і пріоритетів у контексті євроінтеграції
  2. посилення ролі закладів освіти у координації дій суб’єктів реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі
  3. посилення компетенції і можливості професійної спільноти фахівчинь і фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, розширення міжнародного співробітництва у напрямі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
  4. забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у сфері освіти як основи для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України.

Кожна із стратегічних цілей містить перелік завдань та показників, що дозволяють провести оцінку їх досягнення.

Стратегія презентована під час вебінару організованого  SALAR Internstionsl шведсько-українським проектом “Підтримка децентралізації в Україні” Юлією Савельєвою, експерткою проекту. Переглянути захід можна скориставшись лінком у додатку 2.

Гендерна рівність від стратегічних цілей до операційних рішень.

Вже сьогодні, на місцевому рівні, органи управління освіти, заклади освіти можуть долучитися до впровадження гендерної рівності у сфері освіти в Україні. Як? Все просто, скористатися порадами від Олена Масалітіна, віцеголова Ради громадської організації «ЕдКемп Україна».

  1. Які перші кроки із впровадження гендерної рівності в закладах освіти можуть бути зроблені вже сьогодні?

Про ці кроки пані Олена розповіла під час вебінару організованого  SALAR Internstionsl шведсько-українським проектом “Підтримка децентралізації в Україні” переглянути захід можна скориставшись лінком у додатку 2. Серед рекомендацій наступні:

  • Обговорити колективом зважено і щиро – який у вас рівень обізнаності з темою, які часові і людські ресурси. Будь-який рівень обізнаності – нормально. Це дасть можливість зорієнтуватися з чого краще розпочати. Потрібно обговорити який є часовий та людський ресурс. Також це допоможе вирішити, що є для вас посильним на даний період часу.
  • Навчатися. Пройдіть курс «Недискримінаційний підхід у навчанні» на ED Era, найбільш ефективний підхід – навчатися разом, всім колективом. Легше рухатися говорячи однією мовою.
  • Знайти експертку / експерта для менторингу і консультування. В гендерній тематиці багато перекручень та псевдогендерної інформації. Допомога фахівців дозволить зекономити час та зусилля.
  • Сформулювати 3-5 перших дій, активностей, потрібних саме вашому закладу освіти, спільноті, громаді

 

  1. Яку допомогу у виконані операційного плану заходів на 2022-2024 роки з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 р. освітяни можуть отримати від Ed Camp Ukraine?

 

  1. Що очікувати освітянам вже у 2023 році?
  • Інформаційно-консультаційні події – з квітня
  • Рекомендації для включення до робочих планів на наступний навчальний рік – травень.
  • Онлайн квест курс – вересень-жовтень
  • Генератор робочих планів – грудень. Зверніть особливу увагу на цей інструмент. Передбачається, що він, на основі базових даних про заклад освіти зможе згенерувати документ в якому буде перелік пунктів з яких ви зможете обрати саметі, які вважатимете за потрібне включити до своїх робочих планів. Також ви отримаєте перелік ресурсів, що будуть вам корисні для реалізації відповідних активностей.
  • Експертні ради при Робочій групі з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти (наказ МОН України від 20 вересня 2022 року № 847) – постійно

 

Гендерна рівність в Швеції: сфера освіти – від законодавства до практичних рішень

  1. Що таке гендерна рівність в практиці Швеції?

Гендерна рівність означає що чоловіки і жінки мають рівні права, обовязки і можливості. Метою політики гендерної рівності в Швеції є досягнення жінками і чоловіками однакового рівня влади, а також однакових можливостей впливати на суспільство і формувати власне життя.

Гендерна рівність в Швеції розглядається не лише як мета, але і як засіб досягнення інших цілей у суспільстві, як можливість долати складні випробовування.

  1. Які цілі переслідує політика гендерної рівності у Швеції?

Політика гендерної рівності в Швеції переслідує шість цілей:

  1. Рівномірний розподіл влади і можливостей впливу

2. Економічна рівність

3. Гендерна рівність в сфері освіти

4. Рівний розподіл неоплачуваної роботи по дому та піклування за близькими

5. Гендерна рівність у сфері охорони здоров’я

6. Насильство чоловіків над жінками має припинитися

  1. Чому освіта є одним із пріоритетів гендерної державної політики в Швеції?

Можна виділити дві причини:

  1. Освіта є однією із сфер у Швеції де відмінності між жінками і чоловіками є найбільшими.
  2. Освітні установи, зокрема школи є важливим місцем де закладається підґрунтя рівноправного суспільства і протидії гендерним нормам і стереотипам. Усунення гендерних різниць в освіті сприятиме гендерній рівності в інших приорітетних для країни сферах.

Можна навести три приклади проявів гендерних різниць в Швеції:

  • Гендерні різниці при виборі навчання. Вибір навчання молоді в майбутньому визначає можливості жінок та чоловіків себе забезпечувати, мати незалежність і вплив у суспільстві.
  • Спостерігаються гендерні різниці у результатах навчання. Дослідження свідчать що хлопці мають гірші результати навчання ніж дівчата. Натомість, маючи кращі результати, дівчата відчувають більше стресу, відзначаючи, що до них ставляться вищі вимоги і вони почуваються гірше психологічно.
  • Різниця у можливості вступу до вузу.

Окрім того, результати досліджень свідчили, що приблизно половина хлопців у восьмому класі почувають себе у повній безпеці у школі, на відміну від дівчат, серед яких лише одна з трьох почуває себе в безпеці.

  1. Як у муніципалітетах Швеції впроваджується державна політика гендерної рівності в сфері освіти?

Про досвід впровадження шведської державної політики гендерної рівності в сфері освіти на місцевому рівні розповіла Карін Форсман, керівниці проекту з розбудови гендерно чутливих муніципалітетів, експертка SKL під час вебінару (додаток 2).

Протягом 3,5 років 5 муніципалітетів Норботону, Швеція, брали участь у проекті і працювали над впровадженням гендерної рівності в сфері освіти. Це була комплексна робота і в політиці, і в прийнятті рішень, і в поточній роботі муніципалітетів. Вона передбачала систематичне висвітлення і аналіз наслідків різних пропозицій і рішень, того як вони впливають на хлопців та дівчат.

У рамках проекту виввчалися нерівноправність в сфері освіти. Політики, директори, вчителі, учні працювали разом у напряму рівноправної школи. Реалізована в процесі проекту модель охоплювала шість модулів. Особливо визначальними є перші три:

  • Підготовка.
  • Прийняття рішення.
  • Відправна точка.

Зазначені заходи проводяться на всіх рівнях управління і на політичному і на рівні установ.

Реалізація першого модуля «Підготовка» надзвичайно важливий етап. Він передбачав:

  1. Проведення оцінки нагальних потреб і викликів, ідентифікація того як проявляється нерівність у закладах освіти.
  2. Формулювання відповіді на питання «Навіщо ми працюємо із принципами гендерної рівності?»

Як правило педагоги переконані, що в їх школі вимоги до дівчат і хлопців однакові. Досвід Карін Форсман, керівниці проекту з розбудови гендерно чутливих муніципалітетів, експертка SKL свідчить, що потрібна робота і рішучість щоб усвідомити що практично кожен, хоч і несвідомо, в більшій чи в меншій мірі є частиною цієї гендерної нерівності. Рухатися далі можливо лише керуючись результатами досліджень гендерної нерівності. Всі школи і класи є різними, вони можуть бути більш, або менш гендерно рівними. Для проведення дослідження пані Карін радить скласти перелік речей, які є нерівноправними в умовній школі. Створення такого модельного переліку гендерної нерівності допоможе проаналізувати діючу практику в реальному закладі освіти, ідентифікувати нерівність і те, де саме вона має місце.

Результати оцінки проявів гендерної нерівності є основою для того щоб колективно, спільними зусиллями сформулювати відповідь на питання з якою метою, для чого ми працюємо із принципами гендерної рівності і їх впровадженням. Відповідь на це питання дозволяє перейти до реалізації наступного модуля.

Другий модуль «Прийняття рішення». Він передбачає прийняття рішення закладом освіти про проведення роботи щодо впровадження гендерної рівності. З цією метою в закладах освіти 5 муніципалітетів Норботону, які були учасниками проекту, проводилося обговорення питання впровадження гендерної рівності між усіма учасниками освітнього процесу. Це дозволяє кожному краще зрозуміти потребу змін. З цією метою, а також щоб сформувати необхідний робочий ентузіазм проведено серію воркшопів. Центральним заходом було проведення опитування учнів вчителями (проведення інтерв’ю) з метою отримання їх бачення, їх відчуття школи та шкільного середовища, дізнатися їх відчуття нерівноправності в школі.

Третій модуль «Відправна точка», або інакше кажучи системна робота над впровадженням гендерної рівності в школі. Зокрема вона передбачає розподіл обов’язків, окреслення відповідальності, відстеження результатів через визначені цілі, проведення контролю результатів та підтримка. Остання означає створення організації де є підтримка один одного, навчання.

Карін Форсман наводить такі приклади конкретних заходів, що здійснювалися керівниками та педагогами шкіл, учасниць проекту по впровадженню гендерної рівності:

  • Проведення вивчення наукової літератури і досліджень
  • Аналіз результатів навчання.
  • Розробка анкет.
  • Впровадження змін атмосфери в школі. Розвиток процесу навчання, проведення інтеграції принципів гендерної рівності в цю роботу, а також у нормативні документи закладу освіти.
  • Виділення часу на рефлексію та навчання.
  • Критично розглядали, ставили під питання свої власні уявлення та уявлення інших щодо гендерної рівності.
  • Брали інтерв’ю в учнів
  • Спільно формулювали відповідь на питання: «Навіщо ми працюємо над принципами гендерної рівності?»
  1. Які секрети успіху впровадження гендерної рівності в закладах освіти муніципалітетів Швеції?

 

  • Колективно, спільними зусиллями сформулювати відповідь на питання з якою метою, для чого ми працюємо із принципами гендерної рівності і їх впровадженням.
  • Залучати всіх учнів на етапі моніторингу викликів, спільно з ними працювати, планувати впровадження гендерної рівності.
  • Планувати роботу з впровадження гендерної рівності виходячи з результатів дослідження проявів гендерної нерівності.
  • Розглядати роботу з гендерної рівності як будь-яку іншу роботу в школі, а також як засіб досягнення інших цілей у суспільстві.

 

Впровадження гендерної рівності це системна робота. Сам факт декларації мети впровадження гендерної рівності в стратегічних документах закладу освіти, в навчальних планах є недостатнім для її впровадження на практиці.

 

Додатково: При впровадженні гендерної рівності в освіті вам допоможе посібник для тренерів (додаток 3)

Додатки

Додаток 1 Стратегія впровадження гендерної рівності в сфері освіти до 2030 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2022-%D1%80#n59

Додаток 2 Вебінар « Гендерний вимір освіти: як Україна може працювати з досвідом Швеції» https://www.youtube.com/watch?v=gsA70VZm8Rk

Додаток 3 Маргарита Янкаускайте, Наталія Кургановська Гендерна рівність в освіті Посібник для тренерів». Запоріжжя: Друкарський світ, 2011. – 80

[1] https://voxukraine.org/ne-lishe-neetichno-skilki-koshtuye-genderna-nerivnist-dlya-ekonomiki

[2] Джерело: novadoba.com.ua

Конкурси проектів на місцевому рівні як інструменти підвищення якості освітніх послуг

Зміст

  1. Шкільний громадський бюджет (далі – ШГБ) у питаннях та відповідях
  2. Як інтегрувати гендерний підхід в конкурс проектів ШГБ?

Додатки

  1. ШГБ у питаннях та відповідях.
  2. Що таке ШГБ?

З позиції органів місцевого самоврядування (ОМС) ШГБ є одним із інструментів, що сприяє розвитку співпраці ОМС з учнівською молоддю, її включенню до процесів управління на місцевому рівні. З позиції школярів ШГБ – це інструмент за допомогою якого учні та учениці шкіл, на конкурсних засадах, можуть отримати кошти з місцевого бюджету для реалізації власних ініціатив орієнтованих як на поліпшення освітнього процесу, так і середовища їх перебування. Таким чином вони можуть мати безпосередній вплив на рішення щодо напрямів витрат місцевого бюджету

  1. Хто може ініціювати започаткування конкурсу проектів ШГБ?

Ініціатива започаткування конкурсу проектів ШГБ може надходити як від засновника чи уповноваженого ним органу, так і від учасників освітньо-виховного процесу. Як правило, ініціатором започаткування конкурсу проектів ШГБ в громаді є орган управління освітою.   

  1. Як шкільний громадський бюджет впливає на якість освітніх послуг?

Вибірковий моніторинг свідчить, що ШГБ має позитивні наслідки для якості освітніх послуг за рахунок:

  • розвитку співпраці між учасниками освітнього процесу;
  • підвищення мотивації учнів до навчання;
  • забезпечення рівних прав та можливостей для учнів та учениць шкіл;
  • розвитку компетентностей серед яких підприємливість та фінансова грамотність, інноваційність, громадянські та соціальні компетентності, навчання впродовж життя;
  • допомоги адаптації та інтеграції учнів та учениць з числа ВПО у нових учнівських колективах;
  • формування проактивної громадянської позиції та лідерських якостей.
  1. Чи є обмеження по тематичним напрямам проектів, що можуть бути реалізовані в рамках ШГБ?

Так є. Вони декларуються у Положенні про ШГБ. Так, згідно положення про ШГБ Нововолинської та Володимирської громад Волинської області (додаток 1, 2) у рамках шкільного громадського бюджету не фінансуються проєкти, які:

  • не відповідають визначеним вимогам затвердженого Положення;
  • розраховані тільки на розробку проєктної документації;
  • мають незавершений характер (виконання одного з елементів в майбутньому, виконання подальших елементів);
  • передбачають річні витрати на утримання та обслуговування, що перевищують вартість реалізації проєкту;
  • реалізація яких передбачає збільшення штатної чисельності закладу загальної середньої освіти та постійного утримання додаткових працівників;
  • містять ненормативну лексику, наклепи, образи, заклики до насильства, повалення влади, зміни конституційного ладу країни тощо;
  • стосуються приміщень та прибудинкової території закладу загальної середньої освіти щодо проведення поточних, капітальних внутрішніх та фасадних ремонтних робіт;
  • передбачають проведення внутрішніх ремонтних робіт, якщо вартість цих робіт становить більше 40 % кошторису проєкту;
  • передбачають виключно придбання обладнання для виконання робіт з капітального та поточного ремонту, заходів з енергозбереження, заміну огорожі;
  • не є загальнодоступними для учнів..

Також слід враховувати, що в умовах воєнного стану Постанова КМУ №590 визначає механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов’язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Це є одним із викликів, який постає перед командами – учасницями конкурсу проектів ШГБ, адже подані ними проекти повинні враховувати вимоги Постанови 590. За цих обставин важливим  є забезпечення необхідної консультаційної підтримки учнівських команд з боку адміністрації закладів освіти, засновника.

  1. Як за рахунок бюджетних коштів відбувається фінансування витрат на заходи, передбачені учнівськими проєктами, в умовах дії Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 09.06.2021 р. зі змінами?

Як було зазначено проекти повинні враховувати вимоги Постанови КМУ №590

За результатами конкурсу фінансово автономні школи отримують фінансування з місцевого бюджету і вже самостійно, із дотриманням вимог чинного законодавства, проводять закупівлю обладнання, інвентарю, тощо. Якщо заклади освіти не мають фінансової автономії, то закупіблі обладнання, інвентаря проводяться ОУО і передаються на баланс закладів освіти.

  1. З якого віку доцільно залучати учнів до участі в конкурсі проектів ШГБ?

Положення про ШГБ Нововолинської міської ради передбачає, що авторами проектів можуть бути учні 6- 11 (12 класів).

  1. Як мотивувати учнів до участі у конкурсі проектів ШГБ?

Необхідне проведення інформаційно- роз’яснювальної роботи в результаті якої в учнівської спільноти сформується розуміння того, що шкільний громадський бюджет це:

  • Можливість учнів та учениць приймати рішення на що будуть витрачені кошти;
  • можливість учнів та учениць мати вплив і вирішувати в демократичний спосіб які зміни потрібні і як вони будуть реалізовані.

Інформаційно-роз’яснювальна робота може проводитися залученими експертами, представниками ОМС, педагогами, що пройшли відповідну підготовку. Формування мотивації в учнів долучитися до конкурсу проектів ШГБ може здійснюватися вже з початкової школи шляхом організації конкурсу на кращу рекламу ШГБ учнями початкових шкіл громади. Невід’ємною складовою мотивації учнів є забезпечення прозорості та об’єктивності конкурсного відбору. Саме тому, положення про конкурс (и) повинно містити чіткі критерії визначення проектів переможців.

  1. Яку організаційну модель конкурсу проектів ШГБ обрати для своєї громади?

В базі даних кращих практик управління освітою в громаді представлено опис двох  базових організаційних моделей конкурсу проектів ШГБ (додаток 1, 2). Одна із них реалізована в практиці Володимирської громади Волинської області. Цій моделі характерний вищий рівень конкурентності, адже  на першому етапі конкурсу визначаються проекти переможці на рівні шкіл, а потім, з їх числа, на рівні громади, обираються три проекти, що будуть профінансовані. Іншу базову модель затверджено у Нововолинській громаді Волинської області. Вона передбачає проведення конкурсу проектів лише на рівні шкіл. Таким чином кожна школа отримує однакову суму коштів для реалізації проектів, що здобудуть перемогу за результатами учнівського голосування.

Детально із особливостями кожної організаційної моделі та прикладами документів (положення, рішення, розпорядження) прийнятими в процесі їх впровадження можна ознайомитися скориставшись базою даних кращих практик.  

  1. Хто навчає учнів писати проекти на конкурс проектів ШГБ, як роль кожного з учасників освітньо-виховногопроцесу в ШГБ?

Навчання учнів може проводитися залученими експертами, фахівцями громади, педагогами, які пройшли відповідну підготовку. Також до цього процесу можуть бути залучені учні,які мають досвід у підготовці проектів переможців. Щодо ролей учасників освітньо-виховного процесу, то вони наступні:

  • Учні – в конкурсі проектів ШГБ виступають в якості авторів проектів та в якості членів конкурсної комісії.
  • Педагоги – представники педагогів входять до складу членів конкурсної комісії, можуть виступати в ролі консультантів (за необхідності), які допомагають із підготовкою проектних заявок.
  • Батьки – входять до складу конкурсної комісії, на етапі реалізації проектів батьки, на волонтерських засадах, можуть бути залучені до виконання різного роду робіт
  • Адміністрація закладу освіти – забезпечує організацію конкурсу проектів ШГБ на рівні школи, а етапі реалізації проекту забезпечує проведення всіх закупівельних процедур згідно із чинним законодавством, сприяє популяризації ШГБ серед учнів різного віку, забезпечує рівні права та можливості участі в конкурсі для всіх учнів та учениць закладу освіти
  1. Яких результатів можна досягти за допомогою конкурсу проектів ШГБ у короткотерміновій та довгостроковій перспективі?

Шкільний громадський бюджет – це інструмент демократії, який має важливе тактичне та стратегічне значення як для місцевої влади, так і для всіх учасників освітньо-виховного процесу.

Результати яких можна досягти в короткотерміновій перспективі:

  • Набуття нових знань, розвиток навиків, компетентностей представниками та представницями учнівської спільноти.
  • Інтеграція учнів з числа ВПО у нових колективах.
  • Покращення мікроклімату в учнівських колективах, розвиток співпраці учнів та педагогів.
  • Розширення видів професійної орієнтації учнів.
  • Вирішення поточних потреб закладів освіти.
  • Створення передумов для впровадження гендерно-чутливих практик в закладах освіти

Результати яких можна досягти в довгостроковій перспективі:

  • Формування проактивної громадянської позиції в учнів, батьків, педагогів.
  • Зростання довіри між учасниками освітньо-виховного процесу.
  • Зростання довіри мешканців громади до місцевої влади та, як наслідок, підвищення активності їх участі у процесах управління.
  • Підвищення якості реалізації власних та делегованих повноважень ОМС.
  • Забезпечення рівних прав та можливостей для всіх мешканців громади
  1. На які ризики потрібно зважати?

В умовах воєнного стану проведення конкурсу ШГБ чи реалізація проектів – переможців може бути повязана із такими ризиками:

  • загострення війни, що може викликати проблеми із фінансуванням та реалізацією проектів,
  • зростання цін на інвентар, техніку придбання яких передбачено проектом,
  • зниження дохідної частини місцевих бюджетів, що призведе до необхідності оптимізації видатків.

Окрім того, до потенційних ризиків проведення конкурсу проектів ШГБ можна віднести:

  • Низька якість інформаційно-роз’яснювальної роботи серед учнівських та педагогічних колективів щодо можливостей та переваг, що вони можуть отримати долучившись до реалізації ініціативи «шкільний громадський бюджет».
  • Низький рівень підготовки учнів щодо підготовки та реалізації проектів для участі в конкурсі «Шкільний громадський бюджет».

 

  1. ЯК ІНТЕГРУВАТИ ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД В КОНКУРС ПРОЕКТІВ ШГБ?

Інтеграція гендерного підходу в конкурс проектів ШГБ може  бути здійснена:

  1. На етапі розробки Положення про ШГБ за рахунок визначення пріоритетів конкурсу та включення до цих пріоритетів проєктів, спрямованих на інклюзію і подолання нерівності, використання гендерно-чутливої мови, включення до аплікаційної форми пункту щодо цільової групи проєкту та відображення інтеграції гендерного підходу у проєкті, що подається на конкурс
  2. На етапі підготовки до конкурсу, за рахунок підвищення розуміння учнями і ученицями питань гендерної рівності та їх актуальності. Ось декілька порад від експертки шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Юлії Савєльєвої про те, як гендерний підхід може бути враховано під час підготовки проектів до конкурсу ШГБ:
    1. Гендерний підхід може бути інтегрований у процесі проектування, зокрема за рахунок забезпечення доступності продуктів проекту для всіх учнів і учениць, врахування думки та потреб різних груп, обов’язкова увага при гендерному підході до потреб більш вразливих груп. Підготовчий етап проекту передбачає ретельну увагу до різноманіття. Необхідно враховувати інтереси, потреби і хлопчиків, і дівчат. Сама ідея проекту, що має гендерний підхід, стає більш конкурентоздатною.
    2. Гендерний підхід у реалізації проекту проявляється у гендерному балансі команди проекту та гендерно-чутливому середовищі. Останнє пов’язане із повагою до різних груп людей, дітей.
  3. На етапі проведення конкурсу проектів ШГБ : шляхом паритетного включення до складу конкурсних комісій чоловіків та жінок, учнів і учениць школи; заохочення учениць і учнів готувати проєкти, які передбачали б і спільну діяльність дівчат і хлопців, і, якщо це релевантно, – орієнтовані на специфічні потреби дівчат і хлопців.

Детальніше про те як за допомогою гендерного підходу посилити проектну ідею ви можете дізнатися переглянувши вебінар «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет участі» – інструменти ефективного управління освітою в громадах. Кращі практики територіальних громад»  організований шведсько-українським проектом «Підтримка децентраліації в Україні» (додаток 3).

 

Додатки

Додатток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика Конкурс «Шкільний громадський бюджет в умовах воєнного стану». Досвід Володимирської  територіальної громади, Волинської області  

Додаток 2 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика Шкільний громадський бюджет – ефективний інструмент залучення учнівської молоді до громадської діяльності. Досвід Новолинської  територіальної громади, Волинська область    

Додатток 3 Вебінар «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет участі» – інструменти ефективного управління освітою в громадах. Кращі практики територіальних громад»

 

 

Зміст

Інформальна освіта як складова професійної орієнтації та допрофільної підготовки  школярок та школярів

Додатки

Інформальна освіта як складова професійної орієнтації та допрофільної підготовки школярок та школярів

Інформальна освіта є одним із ефективних інструментів для реалізації завдань допрофільної підготовки та професійної орієнтації учнів та учениць. В умовах реформи старшої школи, реалізації концепції НУШ професійна орієнтація, допрофільна підготовка школярок та школярів набуває особливого значення, адже вони допомагають учнівській молоді зробити вибір подальшого профілю для навчання, усвідомлено підійти до вибору предметів для поглибленого вивчення, спланувати власний розвиток, власну карєру. 

Коли можна знайомити, зацікавити учнів та учениць з різними видами діяльності, професіями, розвивати в них інноваційність, підприємливість, вміння навчатися впродовж життя? Відповідь проста – із дошкільного віку. Як це зробити? Форми та інструменти можуть бути різними. Тут акцентуємо увагу на окремих з них. Пропонуємо до розгляду ініціативи, що є прикладами інформальної освіти, включають як освітню, так і соціальну складову, сприяють розвитку широкого спектру пізнавальних та професійних інтересів, здатні викликати зацікавленість різними науками, допомагають застосовувати набуті знання на практиці, сприяють розвитку інноваційного мислення та підприємливості.

Місто професій – практика реалізована у Володимирській громаді Волинської області (додаток 1). Місто професій – ініціатива що базується на використанні внутрішнього потенціалу, співпраці місцевої влади, закладів освіти, бюджетних організацій та підприємців. Однією із переваг заходу є можливість одночасного залучення дітей різних вікових груп та надання їм можливості, за короткий проміжок часу, познайомитися з широким спектром професій, різними профілями навчання, сучасними технологіями. В імпровізованому містечку організовуються локації в яких представляються служби що відповідають за безпеку і порядок (прикордонники, військові, поліцейські), за медицину, за ліквідацію стихійного лиха. Організація таких локацій має на меті познайомити дітей з роботою відповідних служб. На території імпровізованого містечка хлопчики та дівчата, можуть спробувати себе у професіях пожежника, поліцейського, прикордонника чи медика. Дітям надається можливість одягнути обмундирування, сісти у службові машини, керувати дронами, познайомитися із чотирилапими помічниками військових тощо. В імпровізованому містечку організовують свої локації як загальноосвітні, позашкільні установи, так і заклади професійної освіти. Комунікація з дітьми на кожній із локацій проводиться в інтерактивній формі.

Наукові пікніки – ініціатива реалізована випускниками програми Study Tours to Poland (STP). STP – програма Польсько-американського фонду свободи, яку реалізує Фонд «Лідери змін» у співпраці з Фондом «Боруссія». Наукові пікніки сприяють популяризації науки та підприємництва, можуть стати ефективною складовою допрофільної підготовки учнів та учениць, допомогти учням із формуванням власної освітньої траєкторії, допомогти у виборі професії. Під час наукових пікніків, команди, що представляють школи, коледжі, університети, заклади позашкільної освіти демонструють власні розробки, наукові дослідження, влаштовують мінілабораторії просто неба. Наукові пікніки – можливість розвитку якісної співпраці закладів загальної середньої освіти із закладами професійної освіти, вищими учбовими закладами. Для презентації власних розробок можуть бути запрошені підприємці.

Шкільний громадський бюджет – це інструмент за допомогою якого учні та учениці шкіл, на конкурсних засадах, можуть отримати кошти з місцевого бюджету для реалізації власних ініціатив орієнтованих як на поліпшення освітнього процесу, так і середовища свого перебування. ШГБ є ефективною складовою системи професійної орієнтації учнів та учениць. Його перевага в тому, що під час реалізації власних ініціатив  учні та учениці знайомляться із професіями проектного менеджера, фінансиста, менеджера з комунікацій, радіоведучого/радіоведучої, режисера/режисерки, радіожурналіста/радіожурналістки та іншими професіями, спеціальностями в залежності від ідеї їх проекту. Детальніше про те які можливості надає конкурс проектів ШГБ, яких результатів дозволяє досягти у короткостроковій та стратегічній перспективах,  можна ознайомитися скориставшись базою даних кращих практик та порталом «Ресурс освіти новим громадам» розділ «Як ефективно управляти освітою в ОТГ» (додатки 2,3,4)

Шкільне соціальне підприємництво – є потужним інструментом професійної орієнтації та допрофільної підготовки. Він дозволяє учнівській молоді познайомитися із широким спектром професій пов’язаних із підприємницькою діяльністю, мотивує до глибшого вивчення навчальних дисциплін. Шкільне соціальне підприємництво один із найкращих інструментів формування соціальної відповідальності, формуванню проактивної громадянської позиції, що також здійснює якісний вплив на усвідомлений вибір як профілю для навчання, так і майбутньої професії, сфери діяльності. Також, шкільне соціальне підприємництво є дієвим інструмент підвищення мотивації учнів до навчання. Так, реалізована шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» Всеукраїнська ініціатива «Шкільні сади перемоги» сприяє залученню учнівської молоді до впровадження основ сучасних технологій у процесі вирощування сільськогосподарської продукції, використанню в реальному житті знань з навчальних предметів природничого напряму, здобутих у школі. Також ініціатива покликана розвивати в учнів навички роботи в команді, комунікації, презентації, планування та інших елементів сучасного життя.

Про шкільне соціальне підприємництво, можливості, що воно створює для допрофільної підготовки та професійної орієнтації учнів можна дізнатися скориставшись покликанням у додатку 5 

Додатки

Додатток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика  Підготовка учнів та учениць громади до вибору профілю навчання та професії. Досвід Володимирської територіальної громади Волинської області.

Додатток 2 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика Конкурс «Шкільний громадський бюджет в умовах воєнного стану». Досвід Володимирської  територіальної громади, Волинської області

Додатток 3 Ресурс освіти новим громадам розділ «Як ефективно управляти освітою в ОТГ»  тема «Конкурси проектів на місцевому рівні, як інструмент підвищення якості освітніх послуг»

Додатток 4 Вебінар «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет участі» – інструменти ефективного управління освітою в громадах. Кращі практики територіальних громад

Додатток 5 Вебінар «Шкільне соціальне підприємництво як інструмент підвищення якості освітніх послуг»