Зміст

Передумови впровадження автономії закладів освіти

Автономія закладів освіти у питаннях та відповідях

Автономія закладів освіти в практиці громад

Додатки

Передумови впровадження автономії закладів освіти

З 2015 по вересень 2017 р. децентралізація освіти асоціювалася із набуттям громадами нових повноважень в цій сфері. Проте, це лише початковий рівень. У вересні 2017 прийнято новий ЗУ «Про освіту», яким держава гарантувала академічну, організаційну, фінансову та кадрову автономію закладів освіти. Як наслідок, децентралізація освіти сьогодні може бути:

– часткова – передбачає набуття громадами прав засновника і реалізацію закладами освіти лише академічної, організаційної та кадрової автономій;
– повна – передбачає надання фінансової автономії закладам освіти.
Законодавство не дає прямих відповідей на питання як забезпечити ефективність реалізації різних видів автономії, а їх виникає чимало:
– Яка з автономій первинна?
– Чи кожен заклад освіти в громаді може бути автономним?
– Як забезпечити інституційну спроможність закладів освіти?
– Як оцінити ефективність автономії?
– Чи потрібні зміни в статутних документах для реалізації права закладу освіти на автономію?
– Які ризики надання фінансової автономії закладам освіти?
– Яка роль піклувальних рад в процесі реалізації закладами освіти права на автономію?

Актуальність питання автономних закладів освіти стала передумовою проведення ІІ регіонального форуму «Автономія і піклувальні ради: шлях до ефективного менеджменту». Захід організовано шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» у партнерстві із Solidarity found при експертно-організаційній підтримці департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА, Асоціації ОТГ та виконавчого комітету Коростишівської міської ради. За результатами роботи форуму експертами проекту розроблено методичні рекомендації для громад.

Автономія закладів освіти у питаннях та відповідях

Яка із автономій первинна? Поширеною є думка, що лише із набуттям фінансової незалежності заклад освіти є автономним, але це не так. Автономія закладу освіти базується на самостійному виконанні своїх основних, допоміжних та супутніх завдань. Основним завданням закладів освіти є надання освітніх послуг, а отже академічна автономія – первинна (дод. 1). Ієрархія видів автономії свідчить, що надання фінансової автономії закладам освіти матиме успіх лише за умови ефективної реалізації академічної, організаційної та кадрової автономій. Детальніше про види автономії та їх ієрархію в методичних рекомендаціях «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи» (с. 6-8 дод.1).
Чи кожен заклад освіти в громаді може бути автономним? Теоретично і технічно – так. Обсяг автономії визначається законодавством та установчими документами закладу освіти. Набуття закладами освіти академічної, організаційної та кадрової автономій не потребують додаткових рішень засновника. Щодо фінансової автономії, то її надання всім закладам освіти можливе, якщо в громаді сформовано їх ефективну мережу. В іншому випадку громада буде нездатна профінансувати витрати пов’язанні із наданням фінансової автономії. Ще одним викликом може стати кадрове забезпечення бухгалтерських служб цих закладів.
Як забезпечити інституційну спроможність закладів освіти при академічній автономії? Як зазначають автори методичних рекомендацій «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи» формування інституційної спроможності закладів освіти включає в себе ряд надважливих етапів (с.18 дод.1):
• формування “критичної маси” однодумців у педагогічних колективах;
• організація навчання колективів;
• залучення усіх стейкхолдерів освітнього процесу;
• створення умов для реалізації завдань освітнього процесу
Формування інституційної спроможності є четвертим елементом в алгоритмі впровадження академічної автономії закладів освіти (с.18. Як наслідок, для її забезпечення необхідно:
– сформувати спроможну мережу закладів освіти;
– привести у відповідність установчі документи закладів освіти;
– провести підбір керівників закладів освіти.
Детальніше про зміст академічної автономії, її складові та алгоритм впровадження скориставшись методичними рекомендаціями «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи» с.13-19 дод. 1. Для формування спроможної мережі закладів освіти скористайтеся рекомендаціями представленими в Автономія від А до Я та Практична гра Оптимізація шкільної мережі та експертна підтримка громад.

Як оцінити ефективність автономії закладів освтіи? Показники ефективності впровадження різних видів автономій представлені в таблиці.

Таблиця 1 – Показники ефективності впровадження різних видів автономій (с.13-33 дод.1)

ВИДИ АВТОНОМІЇ	ВИДИ АВТОНОМІЇ	ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ
	Академічна	– Якість знань, умінь, навичок здобувачів освіти. – Професійний ріст педагогічних працівників. – Суспільна оцінка діяльності закладу освіти. – Відповідність випускника моделі, яка спроєктована в освітній програмі
	Організаційна	– Рівень менеджменту шкільної адміністрації
	Кадрова	– Рівень укомплектування закладу освіти. – Рівень «плинності кадрів» або її відсутність. – Динаміка професійного росту працівників закладу. – Рівень успішності та результативності освітнього процесу у закладі освіти. – Наявність або відсутність внутрішніх відкритих та “тліючих” конфліктів у закладі освіти.
	Фінансова	– Виконання кошторису. – Законне залучення коштів на шкільні потреби. – Залучення коштів за рахунок надання платних послуг. – Дотримання вимог податкового законодавства. – Виконання державних стандартів відповідного матеріально-технічного забезпечення. Забезпечення додаткових послуг для учнів та вчителів (харчування, медичні послуги, охорона шкіл, безкоштовні підручники, підвищення кваліфікації вчителів).

Чи потрібні зміни в статутних документах для реалізації права закладу освіти на автономію? Надання закладам освіти автономії передбачає зміну їх діяльності, яка має бути зафіксована в статуті.

Які ризики надання фінансової автономії закладам освіти? Серед ризиків можна виділити наступні ( с. 27 дод.1, дод. 2):

Неготовність закладів та їх керівників до управління фінансами закладів
Зростання чисельності працівників бухгалтерських служб
Ймовірність послаблення фінансової дисципліни
Ймовірність зниження ефективності використання коштів
Низький кадровий потенціал (відсутність, небажання професійних бухгалтерів працювати у комунальних закладах освіти)

Яка роль піклувальних рад в процесі реалізації закладами освіти права на автономію? Правильно сформована діяльність піклувальних рад може дати новий поштовх для розвитку школи, зберігаючи при цьому її автономні повноваження. Ключова роль ради полягає в тому, щоб бути партнером закладу освіти в операційній і стратегічній діяльності і аж ніяк – його контролером. Це підтверджують функції, які покликана реалізовувати піклувальна рада:

аналіз та оцінка діяльності закладу загальної середньої освіти і його керівника;
розробка пропозицій до стратегії та перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти та аналіз стану їх виконання;
сприяння залученню додаткових джерел фінансування, що не заборонені законодавством;
право на звернення до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти щодо проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти;
проведення моніторингу виконання кошторису закладу освіти і внесення відповідних рекомендацій та пропозицій, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу загальної середньої освіти;
внесення засновнику закладу освіти подання про заохочення керівника закладу освіти або притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав, визначених законом;
здійснення інших повноважень, що визначені установчими документами закладу освіти.

Особливості створення та функціонування піклувальних рад представлено в розділі 7 методичних рекомендацій «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи» (с 34 – 41 дод. 1.).

Автономія закладів освіти в практиці громад

Ідея надання автономії школам не нова. Перші спроби її реалізації були у 2011 році. Незважаючи на її підтримку і популярність адміністрацією шкіл у багатьох містах України, перейти від теорії до практики змогли лише декілька столичних шкіл.

Головною причиною ідеї автономізації була неспроможність старої системи забезпечити ефективне функціонування шкіл та надання ними якісних освітніх послуг. До створення громад їх фінансування здійснювалося районним (міським) органом управління освітою. Ними приймалися рішення щодо прийняття та звільнення з роботи вчителів, нарахування заробітної плати, визначення обсягів фінансування шкіл. Часто цей процес був непрозорим. В той же час самі школи були не зацікавлені в ефективному та економному використанню коштів бо в підсумку вони не мали права використовувати зекономлені кошти на інші потреби.

Балтська територіальна громада Одеської області. Громада налічує 34 населених пункти з яких у 23-ох функціонує 41освітній заклад, які отримали повну автономію. Варто зазначити, що ще в квітні 2016 року три міські школи громади отримали фінансову автономію. Особливістю практики громади є те, що для фінансового обслуговування закладів освіти було створено комунальну установу «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» (КУ ЦООУЗО). Особливості практики Балтської громади щодо надання закладам освіти фінансової автономії та забезпечення їх фінансового обслуговування представленні в базі даних кращих практик управляння освітою в громадах (дод.2, 3).

Овруцька територіальна громада Житомирської області. Овруцька міська опорна школа набула автономії у 2017 році. Ініціатива надання статусу автономного навчального закладу належала начальнику фінансового управління Овруцької РДА, напередодні створення територіальної громади. Причина – проект ЗУ «Про освіту». Можливість використовувати зекономлені ресурси на власні потреби, оперативно реагувати на всі виклики це ті фактори що вплинули на рішення директора підтримати ідею надання школі статусу «автономний навчальний заклад». Як зазначає директор закладу освіти – коло його обов’язків розширилося, адже він відповідальний як за навчально – виховний процес, так і за питання господарського характеру. Саме тому, йому потрібний кваліфікований заступник з господарської роботи, також директором була введена посада юрист-консульта. Особливості реалізації практики та приклади нормативно-правових документів що з нею пов’язані представлено в дод.4.

Коростишівська територіальна громада Житомирської області. Особливістю практики громади є те, що ініціатива отримання фінансової автономії Коростишівським НВК. «ЗОШ І-ІІ ступенів ліцей інформаційних технологій» ім. Л.Х. Дарбіняна належала керівництву закладом освіти. Директорка школи, після обговорення з колективом закладу питання фінансової автономії, зверталася до засновника з клопотанням про надання закладу фінансової автономії. Керівництво закладу прагнуло отримати право на самостійне розв’язання питань внутрішнього значення. Коростишівською громадою надано автономію усім закладам освіти. Ознайомитися із практикою громади можна у додатку 5.

Додатки

Додаток 1 Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи. Методичні рекомендації. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2019. — 47 с. Blok.pdf (salarinternational.org.ua)

Додаток 2 Створення КУ «Центр обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Балтської міської ради База данних кращих практик управління освітою в громадах

Додаток 3 Автономізація шкіл Балтської ОТГ як один із інструментів підвищення якості надання освітніх послуг База данних кращих практик управління освітою в громадах

Додаток 4. Автономія навчально закладу: практика Овруцької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Додаток 5. Надання фінансової автономії закладу освіти. Досвід Коростишівської ОТГ

Додаток 6. Відеоматеріали з ІІ Регіонального Форуму, що відбувся в Коростишівській громаді Житомирської області, 2019 р.:

Facebook Live | Facebook

Watch | Facebook

https://www.facebook.com/watch/?v=494475858016337

Facebook Live | Facebook

https://www.facebook.com/watch/live/?v=383496169251930&ref=watch_permalink

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Взаємодія учасників освітнього процесу

Зміст

Хто і як формує механізм взаємодії учасників освітнього процесу

Взаємодія учасників освітнього процесу у вирішені стратегічних питань

Додатки

Хто і як формує механізм взаємодії учасників освітнього процесу

1. Хто є учасниками освітнього процесу?

Згідно ст. 19 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» в закладі освіти учасниками освітнього процесу є:

– учні;
– педагогічні працівники;
– інші працівники закладу освіти;
– батьки учнів;
– асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 ЗУ «Про повну загальну середню освіту»).

Взаємодія суб’єктів освітнього процесу відбувається як всередині самих груп (наприклад вчитель-вчитель, батьки-батьки), так і між групами (вчитель – учень – батьки – керівник закладу освіти – засновник). Опосередкованими учасниками освітнього процесу є засновники, уповноважені ними органи. Розглядаючи коло учасників освітнього процесу через призму принципу «освіта впродовж життя» можна виділити такі його групи:

– учасники освітнього процесу в закладах освіти (учні, педагогічні працівники, інші працівники закладу освіти, батьки учнів, асистенти дітей);
– засновник, орган управління освітою;
– мешканці громади;
– фізичні особи, які провадять освітню діяльність.

2. Коли і ким формується механізм взаємодії між учасниками освітнього процесу?

Всі вище зазначені групи взаємодіють під час освітнього процесу на різних рівнях. Таким чином формування механізму взаємодії учасників освітнього процесу відбувається з моменту створення громади аж до інституціоналізації даного процесу. Це відображається в практиці громад:

A. Створення ради директорів – досвід Овруцької територіальної громади Житомирської області.

Створення ради директорів в Овруцькій міській ТГ було ініційовано одним з директорів шкіл. Рада директорів є дорадчим органом і передбачає співпрацю керівників навчальних закладів, голови громади, відділу освіти, сприяє розбудові громадянського суспільства та підняття ролі громадської діяльності. Із особливостями практики можна ознайомитися скориставшись Базою даних кращих практик управління освітою в громаді (дод. 1).

B. Комунікація учасників навчального процесу, як інструмент процесу підвищення якості освітніх послуг: досвід Білозірської ТГ.

Одним із ключових завдань Білозірської опорної школи є пошук та впровадження різних інструментів для підвищення якості освітніх послуг. Участь в експериментальних освітніх програмах є одним із таких інструментів. Ефективність його застосування залежить від готовності до змін та співпраці учасників навчального процесу, а також підтримки органом управління освітою громади та місцевою владою.
Якісна співпраця усіх учасників освітнього процесу забезпечила досягнення таких результатів:

a. Всі батьки першокласників, у 2017-2018 та 2018-2019 навчальних роках (перший рік впровадження практики), прийняли рішення про навчання дітей за експериментальною освітньою програмою. Це 40 дітей у 2017-2018 та 54 дитини у 2018-2019 н. рр.
b. 33210 грн. за рішенням сільської ради виділено з місцевого бюджету для підтримки батьків та впровадження експерименту.
c. встановлено 15% надбавки для вчителів початкових класів, які задіяні в процесі впровадження експерименту.
d. Створено ефективне комунікаційне середовище між батьками та вчителями, набула подальшого розвитку співпраця органу місцевого самоврядування та освітян в процесі надання якісних освітніх послуг.

Із алгоритмом реалізації практики можна ознайомитися скориставшись базою даних кращих практик управління освітою в громадах (дод.2)

C. Від теорії до практики партнерства: Досвід Пирятинської ТГ.

Серпневі конференції педагогічних працівників традиційно проводяться як на національному рівні, так і на регіональному. З 2016 року серпневі конференції проводяться на рівні об’єднаних територіальних громад, які прийняли в своє управління навчальні заклади. Така ситуація не тільки ставить додаткове завдання перед ТГ, вона насамперед відкриває перед ними нові можливості. Прагнення сформувати нову культуру відносин, поглиблювати практику партнерства та залучення батьків та дітей до процесів управління в громаді, розподіл з ними відповідальності, а отже і підвищення їх зацікавленості у досягнутих результатах – це ті фактори, що стали передумовою впровадження практики та сформували її актуальність для громади.

Якісна співпраця усіх учасників освітнього процесу забезпечила досягнення таких результатів:

a. Розроблено три моделі ефективної комунікації, які рекомендовано до впровадження в навчальних закладах
b. За результатами роботи тематичної платформи «Нова українська школа» вперше за участі батьків, учнів та представників ОМС підготовлено рекомендації для врахування при плануванні роботи навчальних закладів на новий навчальний рік (рекомендації передано школам»
c. Налагоджено комунікацію між адміністраціями шкіл та батьківською спільнотою та адміністрацією шкіл, зокрема ними залучено батьків до обговорення питань організації харчування, за ініціативи батьків проведено анкетування.
d. Створено передумови для розвитку співпраці між батьками, учнями та вчителями
e. Підвищено рівень мотивації вчителів до самоосвіти та зміни традиційного формату комунікації з батьками такого як «батьківські збори»
f. Проведено інтерв’ю, що сприяло обізнаності мешканців громади із особливостями реформи освіти.
g. Журналістами ініційовано публікація 1 статті за результатами проведення серпневої педагогічної конференції.

Із алгоритмом реалізації практики можна ознайомитися скориставшись Базою данних кращих практик управління освітою в громаді.

D. Практика впровадження партисипативного підходу при заснуванні центру позашкільної освіти в Вербківській територіальній громаді.

Позашкільна освіта є невід’ємною складовою безперервної системи освіти. Право на її здобуття гарантується законом. В результаті створення Вербківської сільської ТГ в районі було прийнято рішення про перенесення центру позашкільної освіти із Вербківської сільської ради в місто. Таке рішення створило нові можливості для громади підвищити доступність та якість позашкільних освітніх послуг, оскільки слабким місцем в роботі районного центру позашкільних освітніх послуг було те, що він охоплював лише один напрямок – художньо – естетичний, а головним недоліком – робота закладу не поширювалася на віддалені населені пункти.
Розгляд питання про створення центру позашкільної освіти в громаді було ініційовано головою громади, оскільки відділ освіти на той момент перебував в процесі формування. За результатами обговорення перспектив розвитку позашкільної освіти головою громади і директором Вербківської ЗОШ, запропоновано створити робочу групу. Заходи реалізовані в процесі створення центру позашкільної освіти сформували алгоритм практики впровадження партисипативного підходу при заснуванні центру позашкільної освіти і вже в перший рік роботи центру дозволили досягнути таких результатів:

a. Створено центр позашкільної освіти, що забезпечує 100 % доступ до позашкілля для всіх дітей громади.
b. на 50 % збільшилася кількість дітей охоплених позашкільною освітою
c. відкрито три нових напрямки роботи центру позашкільної освіти, що визначені за результатами анкетування думки мешканців громади
d. проведено анонімне анкетування понад 50 % мешканців громад для визначення напрямків роботи центру позашкільної освіти
e. проведено дошкільну підготовку 200 дітей на базі ЦПО
f. за період роботи центру підготовлено 30 переможців заходів обласного та всеукраїнського рівнів
g. створено 13 робочих місць.

Із алгоритмом реалізації практики можна ознайомитися скориставшись Базою даних кращих практик управління освітою в громаді (додаток 4).

E. Співпраця як основа механізму формування якості освітніх послуг в дошкільних навчальних закладах Балтської ТГ.

Всі учасники навчально – виховного процесу знають, що від якості освіти в дошкільних навчальних закладах значною мірою залежить успішність учнів в початкових класах. Саме тому, розробка дієвого механізму формування якісних освітніх послуг у ДНЗ є одним із головних завдань органів управління освітою. Досвід Балтської міської ТГ свідчить, що основою такого механізму має стати злагоджена взаємодія органу управління освітою, органу місцевого самоврядування та дошкільного навчального закладу.
Якісна співпраця усіх учасників освітнього процесу забезпечила досягнення таких результатів:

a. У 50 % ДНЗ впроваджено в діяльність ДНЗ Балтської ТГ кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку, що робить можливим індивідуальний підхід до розвитку необхідних для конкретної дитини вмінь та навичок. В інших закладах проводиться вивчення методики та підготовка до її впровадження;
b. Організовано в ДНЗ громади гурткову роботу «англійська мова для дітей дошкільного віку», до гурткової роботи залучено 100 % цільової аудиторії. Це дозволяє батькам не витрачати кошти на репетиторів та максимально раціонально використовувати свій час.
c. Виділено 2 ставки гурткової роботи для вивчення англійської мови у ДНЗ;
d. Розроблено цикл заходів щодо формування культурно – гігієнічних навичок у дітей, зокрема порожнини рота.
e. Впроваджено заходи з посилення пропаганди читання та розвитку інтересу до книг: організоване відвідування бібліотек за якими закріплені ДНЗ; залучено до співпраці батьків
f. У 2016 році проведено перші культурно – спортивні заходи «Малі олімпійські ігри» та «Перлинки рідного краю», а також заплановано їх проведення у 2017 році.

Із алгоритмом реалізації практики можна ознайомитися скориставшись Базою даних кращих практик управління освітою в громаді (додаток 5).

Взаємодія учасників освітнього процесу у вирішені стратегічних питань

Першочерговими завданнями стратегічного характеру в сфері освіти для громад стають: формування спроможної освітньої мережі, професійний розвиток педагогічних та управлінських кадрів закладів освіти, визначення стратегічних напрямів розвитку освіти в громаді, забезпечення рівного доступу до освітніх послуг для кожного мешканця громади впродовж життя. Реалізація всіх цих завдань можливе лише за умови якісної співпраці учасників освітнього процесу і це підтверджують практики громад представлених в Базі даних кращих практик управління освітою в громаді (http://wiki.salarinternational.org.ua).
Так, впровадження партисипативного підходу в практику управління відділом соціально-гуманітарної політики Воле-Баранецької сільської ради вважається невід’ємною умовою ефективного менеджменту освіти в громаді. Це досить складний процес, оскільки практика попередніх років виробила в населення певну апатію і зневіру в можливості бути почутими представниками органів влади. В багатьох випадках проведення опитувань, обговорень зборів сприймається ними як формальність. Зміна свідомості та зростання активності мешканців громади в процесах управління освітою як на рівні шкіл, так і на рівні всієї громади є довготривалим процесом.
З цією метою керівником відділу соціально-гуманітарної політики громади підтримуються ініціативи та вживаються заходи щодо поширення практики використання інформаційно – комунікаційних технологій для співпраці з вчителями, батьками та учнями шкіл громади. Позитивний досвід такої роботи в окремо взятих школах також був використаний в громаді для вирішення стратегічних завдань управління освітою – розробці стратегії розвитку освіти. Реалізований в громаді практика представлена в Базі даних кращих практик управління освітою в громаді (http://wiki.salarinternational.org.ua). Він дозволив досягнути таких результатів:

1. Розроблено шість видів анкет із використанням Google-форм в Воле-Баранецькій ТГ
2. Поширено практику використання Google-форм для визначення думки зацікавлених сторін в процесі розробки стратегії розвитку освіти в двох громадах Хмельницької та Тернопільської областей.
3. Проведено анонімне анкетування трьох основних груп: 105-и батьків, 62-ох вчителів 110-ох дітей.
4. Погоджено поширення практики анкетування за допомогою Google-форм в усіх ЗОШ Воле-Баранецької громади для ідентифікації потреб учнів в позашкільній освіти.

Значення співпраці учасників освітнього процесу підтверджує практика Біляївської територіальної громади Одеської області. Так, з метою формування ефективної системи забезпечення освітніми послугами населення Біляївської ОТГ; забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти; належного фінансування закладів освіти усіх типів; здійснення заходів щодо соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, управлінням освіти Біляївської міської ради до розробки Програми було залучено адміністрацію та педагогічні колективи громади. Алгоритм реалізації практики представлено в базі даних кращих практик управління освітою в громаді (http://wiki.salarinternational.org.ua) (дод. 6). Його реалізація Біляївською територіальною громадою сприяла досягненню таких результатів:

1. Затверджено Програму «Освіта Біляївської об’єднаної територіальної громади» на 2017 – 2020 рр.
2. Визначено обсяги фінансування на 2017 – 2018 рр.
3. Передбачено фінансову та організаційну підтримку у 2017 році регіонального семінару щодо навчання, виховання, розвитку дітей з особливими потребами.
4. Підвищено якість знань з англійської мови шляхом організації літніх таборів та залучення волонтерів – носіїв мови до співпраці. Мовні табори будуть організовано у всіх чотирьох школах Біляївської ТГ.
5. Визначено потреби мешканців громади у дошкільній освіті.
6. Збільшено охоплення дітей позашкільною освітою до 70%;
7. Розроблено заходи для повного забезпечення педагогічними кадрами закладів і установ освіти, стовідсоткове охоплення дітей старшого дошкільного віку дошкільною освітою, стовідсоткове охоплення всеобучем дітей шкільного віку;
8. Забезпечено стовідсоткове підвезення учнів до шкіл сільської місцевості, які знаходяться за межами пішохідної доступності;
9. Започатковано практику залучення адміністрації та педагогів навчальних закладів до процесів управління освітою в ТГ.

Методика стратегічного планування, роль учасників освітнього процесу розкрито в пораднику «Стратегія розвитку освіти в громаді» (дод. 7) та в розділі «Стратегія розвитку освіти територіальних громад» цього ресурсу.
Стратегічним питанням для громад реалізація якого неможлива без якісної комунікації та співпраці учасників освітнього процесу є формування спроможної освітньої мережі. Відповіді на питання – «Як забезпечити прийняття непопулярних управлінських рішень та заручитися підтримкою учасників освітнього процесу» можна – знайти в розділі цього ресурсу «Оптимізація від А до Я», скориставшись Базою даних кращих практик управління освітою громад та посібником Нова школа в нових громадах (дод. 8).

Додатки

Додаток 1 Рада директорів Овруцької ОТГ База даних кращих практик управління освітою в громаді.
Додаток 2 Комунікація учасників навчального процесу, як інструмент процесу підвищення якості освітніх послуг: досвід Білозірської ОТГ База даних кращих практик управління освітою в громаді.
Додаток 3 Від теорії до практики партнерства: досвід Пирятинської ОТГ База даних кращих практик управління освітою в громаді.
Додаток 4 Практика впровадження партисипативного підходу при заснуванні центру позашкільної освіти в Вербківській об’єднаній територіальній громаді База даних кращих практик управління освітою в громаді.
Додаток 5 Співпраця як основа механізму формування якості освітніх послуг в дошкільних навчальних закладах Балтської ОТГ База даних кращих практик управління освітою в громаді.
Додаток 6 Від операційних рішень до стратегічних планів: практика розробки стратегії розвитку освіти Воле – Баранецької ОТГ Від операційних рішень до стратегічних планів: практика розробки стратегії розвитку освіти Воле – Баранецької ОТГ – Управління освітою в громадах.
Додаток 7 Стратегія розвитку освіти в громаді : практичний порадник.
Додаток 8 Нова школа у нових громадах : посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах.

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

STEM ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ В ГРОМАДІ

Про STEM у питаннях та відповідях

STEM як інструмент підвищення якості життя

Додатки

ПРО STEM У ПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ

Що таке STEM, STEAM та STREAM? Як обрати що впроваджувати?

STREAM, STEAM можна розглядати як логічний розвиток STEM освіти.

STEM (S – science, T – technology, E – engineering, M – mathematics) – природничі науки, технології, інженерія та математика. STEM – акронім, що почав використовуватися з 2001 року для позначення тренду в освітній та професійній сферах науковцями Національного наукового фонду США. Особливість Stem підходу у тому, що увага зосереджується на практичному завданні чи визначеній проблемі і в ході практичної діяльності, шляхом спроб та помилок учні навчаються вирішувати проблеми, виконувати поставлені завдання не в теорії, а на практиці.

STEAM – охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering), мистецтво (Art) та математику (Mathematics). STEAM-освіта – це міждисциплінарний підхід до навчання, що включає практичний досвід, активні методи роботи на навчальних заняттях, які спрямовані на підтримку всебічного розвитку учнів, як аналітичного та логічного мислення, так і уяви, креативності та навичок.

STREAM-освіта (Science, Technology, Reading + WRiting, Engineering, Arts and Mathematics). STREAM розглядають як напрямок освіти, в якому природничі науки та технології інтерпретуються через інженерію, мистецтва, гуманітарні та соціальні науки із застосуванням математики, читання та письма. Модель STREAM фокусується не лише на підтримці точних наук. Окрім математики та інженерії, учні та учениці розширюють свої знання з біології, інформатики, програмування, використання нових технологій у повсякденному житті, а також навчаються розуміти роль мистецтва та дизайну як важливих складових проекту. Все це впливає на набуття таких навичок, як здатність логічно та творчо мислити, розвивати обчислювальне мислення та здатність співпрацювати в команді, чого дуже бажають роботодавці.

Як впровадження STEM підходу сприяє підвищенню якості освітніх послуг?

Серед переваг STEM, STEAM, STREAM підходів в освіті, які сприяють підвищенню якості освітніх послуг можна виділити наступні:

Підвищення професійного рівня педагогічних працівників
Підвищення мотивації учнів та учениць до навчання
Формування зацікавленості учнів та учениць наукою та технологіями
Підготовка учнів та учениць до свідомого вибору профілю навчання, формування власної освітньої траєкторії
Підвищення якості профорієнтаційної роботи на рівні закладу освіти, громади
Розвиток комунікації і вміння працювати в команді
Розвиток креативності
Формування навиків творчого підходу до вирішення проблем
Розвиток когнітивних навичок
Розвиток критичного мислення
Формування впевненості у власних можливостях

Популярність STEM освіти продиктована вимогами часу.

Який алгоритм впровадження STEM – освіти в школі?

В алгоритмі впровадженні STEM – освіти в школі можна виділити такі складові:

Обговорення ініціатив створення STEM центру (лабораторії) та впровадження STEM підходів в освітню практику із педагогічним колективом. Так, у Володимирецькому ліцеї «Колегіум» Володимирецької селищної ради Рівненської області, ініціатива створення STEM центу належала директору закладу. Варто зауважити, що за результатами першого обговорення впровадження інновацій підтримало 30 % педагогічних працівників. Впровадження STEM в практику Царичанського ліцею Царичанської селищної ради Дніпропетровської області розпочалося з ініціативи вчительки української мови та літератури. Ініціатива була підтримана директоркою ліцею та вчителем інформатики. Сьогодні обидва заклади автивно використовують STEM підходи в освітньому процесі, мають розвинені STEM центри.
Вивчення кращих практик STEM.
Формування бази безкоштовних ресурсів для STEM, що можуть використовуватися педагогами в процесі викладання
Підготовка вчителів до використання STEM підходів в освітній процес
Формування та розвиток матеріально-технічної бази.

Як запроваджувати STEM у закладі при відсутності технічного забезпечення?

Розпочинати можна із використання можливостей безкоштовних ресурсів для STEM освіти. ось вибірковий перелік доступних ресурсів:

Віртуальний STEM-центр Малої академії наук України (https://stemua.science/)

· Microsoft Формування STEM-навичок у класі (https://www.microsoft.com/uk-ua/education/educators/stem)

· Greening STEM Hub (англ)

· 6 ідей STEM-лабораторій для кабінету НУШ

Teachers TryScience (https://tryengineering.org/) (англ) Сайт містить матеріали англійською мовою для проведення STEM-уроків (ідеї для створення власного уроку), стратегії навчання і ресурси, які покликані викликати інтерес учнів до наукових досліджень. Також Teachers TryScience має інструменти для спільної роботи вчителів та обміну досвідом (будь-хто може стати учасником спільноти).
Ідеї для STEM-занять на YouTube наприклад Наука і всесвіт

Під час вебінару «STEM ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ В ГРОМАДІ» Ольга Блоха, заступниця директорки Царичанського ліцею Царичанської селищної ради Дніпропетровської області зазначила, що для впровадження STEM підходів в освітній процес, для реалізації STEM-проектів необов’язково чекати на спеціальне дороге обладнання. Для цього достатньо і звичайних підручних матеріалів. Так у Царичанській школі з’явився саморобний квадрокоптер, виготовлений учнями під керівництвом вчителя трудового навчання та інформатики. Розпочав роботу авіамодельний гурток, в який діти вишиковуються в чергу та демонструють свої досягнення на змаганнях районного та обласного рівнів. Так була зроблена сонячна панель та запрацював гурток «Альтернативні джерела енергії». Так поширюється та вдосконалюється мейкерство у початкових класах, що пробуджує творчу активність молодших школярів. Під час роботи в студії « Старим речам – нове життя», у творчих лабораторіях «Віночок», «Глиняний глечик», «Квітуча галявина» учням і ученицям молодших класів не тільки прищеплюються перші інженерно-технічні навички, а й додається додаткова позитивна мотивація до навчання.

Який підхід до підготовки педагогів до впровадження STEM в освітній процес є найкращим?

Як показує практика найкращий результат дає комплексний підхід, що включає:

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом використання послуг ЦПРПП. Так, ЦПРПП (додаток 3, 4) організовують свою роботу на основі моніторингу потреб педагогів та педагогічних колективів. Це створює можливості оперативно реагувати на запити як окремих педагогічних працівників, так і педагогічних колективів в цілому.
Організація навчання педагогів керівником закладу освіти. Такий підхід передбачає розвиток співпраці закладу освіти. У цьому випадку керівник закладу освіти проводить пошук та налагоджує співпрацю з керівниками різних організацій, установ, фірм, забезпечує проведення на базі закладу семінарів – тренінгів для педагогів, сприяє участі представників педагогічних колективів у навчальних візитах, конференціях, тренінгах, забезпечує обмін досвідом в середині педагогічного колективу.
Самоосвіта педагогів

В громаді з якою оптимальною( мінімальною) кількісю жителів та школярів використання STEM як інструменту підвищення якості освіти та якості життя буде ефективним?

Такого показника не існує і спроби його встановлення є некоректними. Впровадження STEM підходів в освітній процес, створення STEM центрів та лабораторій сприяє якісній реалізації реформи освіти. Остання передбачає розвиток в учнів та учениць зокрема таких компетентностей як: ініціативність і підприємливість; Математична компетентність; Інформаційно-цифрова компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; Екологічна грамотність. Розвиток цих компетентностей в підростаючого покоління є однією із базових засад, що сприяє підвищенню якості життя. Впровадження STEM підходів в освітній процес шкіл, дошкільних закладів є вимогою часу.

Водночас створення STEM центрів та лабораторій в малокомплектних школах є неефективним, оскільки громада немає достатніх фінансових ресурсів для їх обладнання, а залучення зовнішнього фінансування є малоймовірним, адже грантодавці зацікавлені у тому, щоб послуги STEM центрів та лабораторій надавалися якомога більшій кількості дітей. Дієвими рішеннями в таких випадках є:

створення STEM центру (лабораторії) на базі центру позашкільної освіти;
створення STEM центру (лабораторії) на базі опорної школи;
створення пересувної STEM лабораторії;

STEM лабораторія на базі опорної школи в Баранівський ліцей №2 ім О.Сябрук Баранівської міської ради Житомирської області (додаток 1) та STEM центр на базі центру позашкільної освіти Срийської міської ради Львівської області (додаток 2) створені за фінансової підтримки ЮНІСЕФ. В обох випадках передбачається, що новостворені центри можуть надавати послуги як дітям із власних, так і сусідніх громад. Міжмуніципальна співпраця громад дозволяє знайти ефективні рішення викликів в умовах обмежених ресурсів

STEM ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ

Що таке якість життя? Термін виник у 70-х роках. У Швеції в це поняття включали об’єктивні умови життя: рівень освіти, доходів, житлові умови, стан здоров’я стосунки у сім’ї. Натомість в Америці якість життя оцінювалася виходячи із того наскільки людина та суспільство є щасливими та задоволеними. Сьогодні оцінка якості життя об’єднує два цих підходи.

Як STEM освіта впливає на якість життя?

Вплив, що здійснює STEM на якість життя можна розглядати в довгостроковій, середньостроковій та короткостроковій перспективах.

Вплив STEM на якість життя в короткостроковій перспективі яскраво демонструє практика громад учасниць проекту «План.Дій» від ГО «Про.Про.Лаб». Ініціативи передбачають використання учнівськими командами STEAM підходу для реалізації ініціатив пов’язаних з відбудовою громад України в широкому її розумінні, вирішенні соціально важливих для певної громади, спільноти питань, проблем. Детальніше про Залучення учнів до розробки STEM рішень для вирішення інфраструктурних проблем в громадах можна дізнатися переглянувши вебінар «STEM ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ В ГРОМАДІ» (додаток 3) Із алгоритмом реалізації ініціатив в рамках проекту «План дій» на початку лютого можна буде ознайомитися скориставшись базою даних кращих практик управління освітою в громаді (додаток 4).

Вплив STEM на якість життя в середньостроковій та довгостроковій перспективах проявляється у розвитку людського потенціалу громади за рахунок підготовки дітей до свідомого підходу до формування власної освітньої траєкторії, усвідомленого вибору профілю навчання та майбутньої професії. STEM освіта додає впевненості учнім і ученицям, дозволяє подолати гендерні стереотипи, сприяє формуванню проактивної громадянської позиції, підотовці когорти тих хто здатен швидко адаптовуватися до змін, може генерувати та реалізовувати нестандартні рішення для відновлення екологічної безпеки, підвищення якості соціальних, медичних послуг.

Додатки

Додаток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика Опорна школа як осередок розвитку STEAM освіти. Досвід Баранівської територіальної громади.

Додаток 2 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика Створення STEAM центру та розвиток позашкільної освіти. Досвід Стрийської територіальної громади

Додаток 3 Вебінар «STEM як інструмент підвищення якості освіти та якості життя в громаді»

Додаток 4 База даних «Кращі практики управління освітою в громаді» http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ТА ШКІЛЬНЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

Про соціальні ініціативи, шкільне соціальне підприємництво та коворкінг у питаннях та відповідях

Соціальні ініціативи та шкільне соціальне підприємництво: кращі практики територіальних громад

Додатки

ПРО СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ, ШКІЛЬНЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА КОВОРКІНГ У ПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ

Як соціальні ініціативи та шкільне соціальне підприємництво впливають на якість освітніх послуг?

Соціальні ініціативи та шкільне соціальне підприємництво позитивно впливають на якість освітніх послуг за рахунок формування, розвитку в учнів:

Вміння використовувати здобуті знання на практиці
Мотивації до навчання
Компетентностей серед яких: ініціативність та підприємливість, математична компетентність, інформаціино-цифрова компетентність, компетентності в природничих науках і технологіях, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності
Свідомого підходу до вибору профілю навчання, формування власної освітньої траєкторії;
Креативності
Формування проактивної громадянської позиції

В умовах воєнного стану соціальні ініціативи, участь в соціальному підприємництві допомагають учням, а в ряді випадків і дорослим, адаптуватися в нових громадах та колективах, віднайти однодумців та друзів (додаток 1, 2)

Що таке шкільне соціальне підприємництво?

Шкільне соціальне підприємництво – це організована діяльність учнів закладу освіти з виробництва та подальшої реалізації товарів чи послуг, що передбачає отримання доходу та його використання для вирішення визначених соціальних проблем та ініціатив, розвитку створеного соціального підприємства. Управління, організація діяльності шкільних соціальних підприємств здійснюється учнями та ученицями за менторської підтримки вчителя / вчительки закладу освіти.

Який зв’язок між коворкінгом і шкільним соціальним підпримством?

Дане питання обговорювалося під час вебінару організованого шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» (додаток 2). Іван Савицький голова, ГО «Освіта для спіху» зазначив три основні складові, що притаманні коворкінгу:

насамперед шкільний коворкінг відкритий для всіх мешканців громади. Він не обмежений уроками гуртками і школою, школа не закрита для громади для мешканців, молоді та дорослих;
у коворкінгу має бути підприємницька та соціальна складові;
в процесі роботи коворкінгу створюється додана вартість.

Таким чином, шкільне соціальне підприємництво можна розглядати як невід’ємну складову коворкінгу, а також одним із підходів до його створення.

Чи в кожній школі громади доцільно створювати коворкінг?

Як зазначив Іван Савицький, під час вебінару «Соціальні ініціативи та шкільне соціальне підприємництво як інструменти підвищення якості та ефективності освітніх послуг»,

все залежить від виду діяльності коворкінгу. Якщо говорити про великий столярний коворкінг і в громаді н-д п’ять шкіл, то є сенс зробити один хороший, добре обладнаний столярний коворкінг, ніж 5 поганих. В цьому випадку краще організувати довіз дітей на уроки, гуртки, що будуть проводитися із використанням матеріально-технічної бази коворкінгу, створити умови дітям для роботи в коворкінгу у вільний від навчання час. Якщо звернутися до м’яких коворкінгів, наприклад гуманітарний коворкінг, тоді можна створити два подібних коворкінги в різних школах. Конкуренція сприяє покращенню якості.

При відповіді на це питання варто враховувати специфіку роботи коворкінгу. економічну доцільність, те, яка буде відвідуваність коворкінгу учнями та дорослими мешканцями громади. Отже, варто рахувати, не витрачати зайвих коштів і завжди орієнтуємося на кількість дітей, дорослих які хочуть там працювати

Як обрати вид діяльності для соціального підприємництва?

При визначенні виду діяльності головним є ідея. Томас Едісон з цього приводу сказав: “Якщо хочете придумати чудові ідеї, знайте: найкращі з них ви можете запозичити”. Важливим при організації шкільного соціального підприємництва є вивчення кращих практик в даній сфері. В шкільному соціальному підприємництві перше, на що необхідно звертати увагу, коли Ви приймаєте рішення, якою справою зайнятися – це інтереси учнів, які будуть займатися організацією роботи шкільного соціального підприємства. Команда учнів під менторством педагога повинні обговорити, зрозуміти чим би їм цікаво було займатися. Друге – моніторинг затребуваності товарів, послуг та оцінка ресурсів необхідних для виробництва товарів, послуг. Також варто оцінити конкуренцію на обраному вами сегменті ринку і визначити що робить ваш товар, послугу особливою, у чому перевага порівняно із конкурентами.

Всі ці міркування повинні допомогти визначитися із сферою діяльності, а також будуть корисні при залучення зовнішніх ресурсів (грантів) для його створення чи розвитку.

З якого віку можна залучати дітей до шкільного підприємництва

Важливе значення має мотивація учнів та учениць. Як показує практика роботи соціального підприємства «Прінт Бум», створеного на базі філії “Зеремлянська гімназія” Баранівського ліцею № 2 ім. О.Сябрук, наймолодшими учасниками які задіяні у роботі соціального підприємства є учень та учениця 6-го класу. Вони задіяні в процесах виробництва та підготовці реклами(додаток 8).

СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ТА ШКІЛЬНЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО: КРАЩІ ПРАКТИКИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

В 2022 році шведсько-українським проектом реалізовано ініціативу «Шкільні сади перемоги». Ідея сформувалася внаслідок викликів, що виникли у 2022 році через повномаштабне вторгнення в Україну, а саме: забезпечення продовольчої безпеки та створення умов для інтеграції, адаптації у нових громадах дітей та дорослих, які внаслідок війни, в пошуках безпеки були вимушені покинути власні домівки та громади. Ідею «шкільні сади перемоги» запроваджено громадах трьох областей Львівській, Тернопільській та Хмельницькій. Детальніше про те як реалізовувалася ініціатива, яких результатів вдалося досягти в громадах можна дізнатися переглянувши вебінар «Соціальні ініціативи та шкільне соціальне підприємництво, як інструменти підвищення якості освітніх послуг» (додатки 4-6).

Соціальне підприємництво для всіх і кожного! Практика Баранівської громади, Житомирської області підтверджує, що соціальним підприємництвом може займатися кожен, хто віднайшов свою ідею та зібрав команду однодумців. Так, на базі філії “Зеремлянська гімназія” Баранівського ліцею № 2 ім. О.Сябрук, за ініціативи завідувачки філії створенно шкільне підприємства «ПрінтБум». Практика закладу показує, що філії опорного закладу цілком успішно можуть виступати ініціаторами та субєктами змін (додатки 7, 8).

Створення коворкінгу та соціального підприємства на базі Пустомитівського ліцею №1 Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області стало передумовою впровадження в освітній процес предмету «Шкільне соціальне підприємництво» (додатки 9,10)

Практика Львівського ліцею №50 дозволяє поглянути на шкільне соціальне підприємництво під ширшим кутом, через призму інклюзивності. Руслана Іванова заступниця директорки з навчально виховної роботи середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 міста Львова розповіла що в школі впроваджено курсу шкільне соціальне підприємництво, воно було добре розвинуте і давало хороші результати. В закладі спробували сформувати нову практику і це запрацювало. В загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 з 2021 року провадять соціальне підприємництво крізь призму інклюзивності Як це працює, як допомагає дітям соціалізуватися, відчувати себе потрібними ви можете дізнатися переглянувши виступ за покликанням у додатку 11.

Додатки

Додаток 1 Познайомити, обʼєднати й нагодувати – як учнів згуртували «Шкільні сади перемоги» https://decentralization.gov.ua/news/17667

Додаток 2 Запис вебінару «Соціальні ініціативи та шкільне соціальне підприємництво як інструменти підвищення якості та ефективності освітніх послуг»

Додаток 3 Про шкільний коворкінг та шкільне соціальне підприємництво Іван Савицький голова, ГО «Освіта для успіху»

Додаток 4 Про Всеукраїнську ініціативу SALAR International «Шкільні сади перемоги»

Олег Фасоля, експерт шведсько- українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні”

Додаток 5 Шкільні сади перемоги: від ініціативи до сталих результатів Зеновія Цвігула, директорка Соколянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Мостиської міської ради Львівської області

Додаток 6 Шкільні сади перемоги: від ініціативи до сталих результатів Іванна Щербата, директорка опорного закладу “Твіржанський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів-заклад дошкільної освіти Мостиської міської ради Львівської області”

Додааток 7 Філії опорного закладу як ініціатори та субєкти змін. Про ініціативу створення шкільного підприємства «ПрінтБум» на базі філії “Зеремлянська гімназія” Баранівського ліцею № 2 ім. О.Сябрук

Додаток 8 Про поботу«ПрінтБум» команда юних підприємців філії “Зеремлянська гімназія” Баранівського ліцею № 2 ім. О.Сябрук Баранівської міської ради

Додаток 9 Шкільне соціальне підприємництво як інструмент підвищення якості освітніх послуг Іван Цюп’як директор Пустомитівського ліцею №1 Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, Тетяна Голдун, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Пустомитівської громади

Додаток 10 «Міксґрін». Соціальне підприємництво: від теорії до практичних рішень Оксана Повх, Марта Кучерява, Віра Чайковська учениці 10-А класу Пустомитівського ліцею №1

Додаток 11 Про шкільне соціальне підприємництво через призму інклюзивної освіти Руслана Іванова заступниця директорки з навчально виховної роботи середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 міста Львова

Гендерний аудит закладів освіти

Зміст

Гендерний аудит: що, хто, коли

Мета та особливості методології гендерного аудиту

Процес гендерного аудиту.

Напрями гендерного аудиту

SWOT як інструмент гендерного аудиту.

Додатки

Гендерний аудит: що, хто, коли

Гендерний аудит закладів освіти в широкому розумінні – це об’єктивний аналіз для підвищення ефективності управління та якості освітніх послуг, що заснований на опитуванні учасників та учасниць освітньо-виховного процесу, дослідженні відповідних документів, веб-сайту та освітнього простору закладу освіти.

Гендерний аудит у вужчому трактуванні – це інструмент, що дозволяє визначити, якою мірою принципи забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків враховуються у кадровій політиці та діяльності закладів освіти, у тому числі через включення гендерного аспекту до стратегічних, програмних, проектних, фінансових документів, планів та документів поточної діяльності.

Методологія проведення гендерного аудиту в закладах освіти затверджена Міністерством освіти і науки України 05.11.21 (додаток 1).

Гендерний аудит проводиться учасниками робочої групи, що створюється в закладі освіти. До її складу рекомендовано включити представників та представниць закладу освіти, в тому числі і представників адміністрації школи та зовнішнього експерта.

Проведення гендерного аудиту може бути ініційоване адміністрацією закладу освіти, представниками педагогічної спільноти, піклувальною радою.

Мета та особливості методології гендерного аудиту

Метою проведення гендерного аудиту є оцінювання стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в закладах освіти, виявлення існуючих проблем, визначення шляхів скорочення фактичної нерівності жінок і чоловіків та змін, що відбулися, а також підвищення обізнаності працівників щодо застосування комплексного гендерного підходу в їхній діяльності (додаток 1).

Серед особливостей методології гендерного аудиту виділяють наступні (додаток 2):

− обов’язкову залученість членів колективу до проведення аудиту.

− включення навчання, підвищення рівня обізнаності персоналу через систему семінарів, консультацій, дискусій та тренінгів. Таким чином виконується одне з основних завдань ґендерного аудиту – забезпечується розуміння суті та значущості питань ґендерної рівності, а також можливостей впливу кожного рівня менеджменту та окремих членів колективу на виконання цих завдань.

− застосування ґендерно-чутливого інструментарію та ґендерночутливих методів у формуванні груп і в процедурах. Ця складова методології передбачає дотримання рівності на кожному етапі роботи – від формування робочих груп до аналізу нормативних документів.

Варто звернути увагу у підготовці до проведення навчання для учасників та учасниць робочої групи вам стануть у нагоді матеріали розміщені на порталі «Ресурс освіти новим громадам» тема «Гендерна рівність в освіті» (додаток 3), а кращі практики (додаток 4, 5) та вебінари, зокрема проведені в рамках роботи шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізаціїв Україні» (SALAR) (додатки 6, 7, 8).

Процес гендерного аудиту

У процесі гендерного аудиту можна виділити три етапи:

Перший – підготовчий. На цьому етапі: приймається рішення про проведення гендерного аудиту в закладі освіти; формується робоча група, залучається зовнішній експерт / експертка, визначається координатор / координаторка робочої групи, визначаються напрями гендерного аудиту, здійснюється підготовка інструментарію (підготовка опитувальників, визначення документів що підлягатимуть гендерному аудиту), розробляється план-графік гендерного аудиту; проводиться навчання (партисипативий семінар) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків для робочої групи.

Другий – дослідний. Він передбачає безпосереднє проведення гендерного аудиту.

Третій – завершальний, передбачає: обробку та узагальнення отриманої інформації; підготовку звіту та пропозицій для вирішення викликів виявлених в процесі проведення гендерного аудиту; погодження звіту з адміністрацією закладу освіти, інформування та обговорення результатів гендерного аудиту із учасниками освітньо-виховного процесу.

Напрями гендерного аудиту

Напрями гендерного аудиту визначені Методологією проведення гендерного аудиту в закладах освіти затверджена Міністерством освіти і науки України №1182 від 05.11.21 (додаток 1):

SWOT як інструмент гендерного аудиту

Акронім SWOT вперше ввів був в 1963 році в Гарварді на конференції з проблем бізнес-політики. Сьогодні цей інструмент може ефективно використовуватися в процесі проведення гендерного аудиту, зокрема для формування пропозицій, що мають на меті забезпечити рівність прав та можливостей жінок та чоловіків в закладі освіти, скоротити фактичну нерівність жінок і чоловіків.

SWOT аналіз передбачає групування результатів досліджень за чотирма напрямами:

Сильні сторони (Strengths)
Слабкі сторони (Weaknesses)
Можливості (Opportunities)
Загрози (Threats)

Факти об’єднанні в групах «Сильні сторони» та «Слабкі сторони» – будуть характеризувати внутрішнє середовище закладу освіти, а групи «Можливості» та «Загрози» – зовнішнє. В свою чергу сукупність груп «Сильні сторони» та «Можливості» – об’єднують чинники, що здійснюють позитивний вплив на роботу закладу освіти у визначеній сфері аналзу. Натомість групи «Слабкі сторони» та «Загрози» – об’єднують чинники, що здійснюють негативний вплив.

Після групування результатів досліджень за зазначеними чотирма напрямами ми підходимо до головного – розробки заходів як для вирішення викликів виявлених під час проведення гендерного аудиту так і для розвитку школи як гендерно чутливого закладу освіти, підвищення якості освітніх послуг шляхом впровадження гендерно-чутливих практик. Для цього нам потрібно дати відповіді на наступні 4 запитання:

Наскільки сильні сторони можуть допомогти у використанні зовнішніх можливостей? Що для цього потрібно?
Наскільки сильні сторони можуть подолати перешкоди зовнішнього середовища? Що для цього потрібно?
Як слабкі сторони перетворити в сильні для того, щоб використовувати зовнішні можливості?
Які слабкі сторони потрібно подолати, щоб протистояти зовнішнім загрозам? Як це можна зробити? Варто зауважити, що не всім загрозам можна протистояти, не на всі з них ми можемо мати вплив.

Додатки

Додаток 1 Методологія проведенння гендерного аудиту https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodologiyi-ta-kriteriyiv-provedennya-gendernogo-auditu-zakladiv-osviti

Додаток 2 Юлія Савельєва Гендерний аудит як знаряддя просування політики ґендерної рівності. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, Тернопіль, 5–7 жовтня 2016 р.; С 177-180

Додаток 3 Портал «Ресурс освіти новим громадам» тема «Гендерна вірність в освіті»

Додаток 4 Кращі практики управління освітою в громаді

Додаток 5 Кращі практики платформи «Гендерна рівність» ВАОТГ

Додаток 6 Вебінар « Гендерний вимір освіти: як Україна може працювати з досвідом Швеції» https://www.youtube.com/watch?v=gsA70VZm8Rk

Додаток 7 Вебінар «Гендерно орієнтоване врядування в освітній практиці громади: досвід Дзвиняцької громади Івано-Франківської області» https://youtu.be/jIGxFfGwiaY?t=215

Додаток 8 Вебінар Гендерна нерівність в освіті: причини, наслідки та шляхи подолання https://youtu.be/b7YkaAtqY7E?t=1

Виборність керівника закладу освіти нові можливості для громад

Зміст

Виборність керівника закладу освіти – нові можливості для громад

Розробка положення про конкурс на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти відповідно до вимог Закон України «Про повну загальну середню освіту». Досвід Солонянської територіальної громади Дніпропетровської області

Додатки

Виборність керівника закладу освіти – нові можливості для громад

Призначення керівника (ів) закладу (ів) освіти за результатами конкурсного відбору та залучення до цього процесу представників педагогічної та батьківської громадськості сприяє впровадженню демократичних процедур, формуванню нової культури співпраці та довіри як на рівні закладу освіти, так і на рівні громади. Як наслідок, призначення керівників закладів освіти за результатами конкурсного набувало свого поширення серед громад з 2015 року. Використання процедури виборів, як інструменту демократії, при визначені кандидатури на посаду (и) керівника (ів) закладу (ів) освіти дозволило:

1. В Новоукраїнській територіальній громаді Кіровоградської області:

a. Підвищити рівень довіри батьків до закладу освіти щодо забезпечення належної якості та умов навчання, що сприяло збільшенню контингенту учнів на 30 осіб.
b. Впровадити нові підходи у роботі з педагогічним колективом, що сприяло розкриттю творчого потенціалу вчителів. Зокрема педагогічним колективом розроблено проект з облаштування майданчика для відпочинку з метою участі у конкурсі «Влада і громада разом». Як наслідок отримано фінансування у розмірі 50 тис.грн з місцевого бюджету.
c. Впровадити нові практики співпраці з учасниками освітнього процесу. Проведено тренінги для представників батьківського комітету, педагогів, учнів з метою обговорення та удосконалення стратегії розвитку школи із залученням психолога відділу освіти.

2. У Веселівській територіальній громаді Запорізької області:

a. Відновити позитивний мікроклімат в педагогічних колективах
b. В навчальних закладах, де керівники призначені за результатами конкурсного відбору налагоджено співпрацю між батьками та педагогічним колективом, забезпечено прозорість та підзвітність використання коштів.
c. Припинилися скарги батьків та педагогічних колективів на дії керівників навчальних закладів.

3. В Преображенській територіальній громаді Запоріжської області:

a. Покращити якість харчування учнів. Директором ініційовано організацію харчування за процедурою аутсорсингу.
b. Налагодити позитивний мікроклімат в колективі, підвищено імідж школи
c. Забезпечено проведення діагностування педпрацівників з метою удосконалення внутрішкільної структури методичної роботи.

4. У Дунаєвецькій територіальній громаді Хмельницької області:

a. Вперше провести публічне обговорення стратегій розвитку закладів освіти.

5. В Пирятинській територіальній громаді Полтавської області:

a. Розробити механізм, що дозволяв залучити широке коло батьків та педагогів до процесу виборів, врахувати їх точку зору під час голосування.
b. Налагодити позитивний мікроклімат в колективі
c. Створити передумови для нового формату співпраці адміністрації закладу з батьками.

6. Іванівська територіальна громада Чернігівської області:

a. Закласти основи зміни свідомості учасників освітнього процесу щодо їх ролі та відповідальності в процесі управління закладом освіти.

Алгоритм реалізації практик представлено в Базі даних кращих практик управління освітою в територіальній громаді (дод.1). Ідеї, які в них реалізовано можуть бути використані в практиці громад незалежно від змін законодавства.
Прийняття Закону України «Про повну загальну середню освіту» внесло зміни до порядку формування конкурсної комісії (табл.1)

Таблиця 1 Структура конкурсної комісії

№ п/п	Структура конкурсної комісії до прийняття ЗУ «Про повну загальну середню освіту»	№ п/п	Структура конкурсної комісії після прийняття ЗУ «Про повну загальну середню освіту»
1	представники засновника (засновників)	1	представники засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи)
2	представники трудового колективу	2	представники відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці)
3	представники громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти	3	представники інститутів громадянського суспільства (громадських об’єднань керівників закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних працівників, районної (міської) профспілкової організації та інших громадських формувань, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо).
4	представники громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці
5	До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.

Як до зміни законодавства, так і після склад конкурсної комісії формується з рівною кількістю представників кожної із сторін. Представники об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти, батьківської громадськості та трудового колективу представляли різні групи. В ЗУ «Про повну загальну середню освіту» ці групи об’єднані в одну, що в цілому зменшує їх представництво в складі конкурсної комісії. Такі зміни по різному оцінюються як експертами в сфері освіти, так і експертами-практиками територіальних громад.
Значення демократичних процедур при виборі керівника закладу освіти важко переоцінити, особливо в умовах надання автономії школам, адже саме від управлінських якостей керівника залежить ефективність роботи закладу освіти, його здатність повноцінно впровадити академічну, кадрову, організаційну та фінансову автономії. Особливості реалізації автономії закладом освіти, обсяги завдань, що постають перед його керівником – розкрито в методичних рекомендаціях «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи» (дод.2).

Розробка положення про конкурс на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти відповідно до вимог ЗУ «Про повну загальну середню освіту». Досвід Солонянської територіальної громади Дніпропетровської області

В 2016 році в Солонянській ТГ було розроблене перше Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти (далі Положення про конкурс). В зв’язку із прийняттям ЗУ «Про повну загальну середню освіту» в процедурі проведення конкурсного відбору відбулися суттєві зміни, що вимагало внесення змін та затвердження нової редакції Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти. З цією метою були реалізовані такі кроки:

1. Проведено аналіз змін законодавства та оцінка відповідності затвердженого в громаді Положення про конкур вимогам нового Закон України «Про повну загальну середню освіту».
2. Розроблено зміни до Положення про конкурс. Згідно результатів аналізу законодавства визначено, що суттєвих змін зазнає порядок формування конкурсної комісії. Також прийнято рішення удосконалити процедуру оцінки кандидатів на відповідних етапах конкурсного відбору.
3. На чергову сесію селищної ради подано на розгляд проект рішення «Про затвердження Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти Солонянської селищної ради» (дод. 3).

На думку начальниці відділу освіти Солонянської ТГ підхід до формування конкурсної комісії в новому Законі України «Про повну загальну середню освіту» має переваги. Як показує практика громади, в закладах освіти є високі ризики формального підходу до визначення представників, від педагогічного та батьківського колективу, яких рекомендовано включити до складу конкурсної комісії, особливо коли час проведення конкурсу припадає на літній період.
В новому положенні про конкурс в Солонянській ТГ до складу конкурсної комісії включені: представники засновника; представники від депутатської комісії селищної ради з питань соціального захисту населення, освіти, культури та спорту, охорони здоровя, представники від управління державної служби якості освіти у Дніпропетровській області, представник від первинної профспілкової організації закладу загальної середньої освіти, на посаду керівника якого оголошено конкурс, представники громадських об’єднань керівників закладів загальної середньої освіти Солонянської ТГ. Щодо останнього, то в громаді проводиться робота над легалізацією громадського об’єднання керівників закладів освіти, що передбачає реєстрацію громадського об’єднання в органах юстиції.
Особливої уваги заслуговує процедура оцінки кандидатів розроблена в Солонянській ТГ (дод. 4). Звернемо увагу на ключові аспекти. Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснюється за результатами:

– перевірки знань законодавства у сфері загальної середньої освіти, зокрема Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та інших нормативно-правових актів у сфері загальної середньої освіти;
– перевірки професійних компетентностей шляхом письмового вирішення ситуаційного завдання;
– публічної та відкритої презентації державною мовою перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти (на 2 роки – для осіб, які раніше не обіймали посаду керівника закладу освіти та на 6 років – для осіб, які раніше обіймали посаду керівника закладу освіти).

Перевірка знань законодавства проводиться шляхом тестування, що триває не більше 60 хвилин у присутності членів комісії в кількості не менше двох третин від її затвердженого складу. Після складання тестування на знання законодавства кандидат підписує та проставляє дату вирішення тестових завдань. Оцінювання за такими критеріями:

– один бал за правильну відповідь;
– нуль балів за неправильну відповідь.

Максимальна кількість балів, які може отримати кандидат за підсумками тестування, становить 30. Результати фіксуються у протоколі. Кандидати, які за результатами тестування набрали 15 і менше балів, не допускаються до вирішення ситуаційного завдання та презентації перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, про що й зазначається у протоколі. Кандидати, які набрали 16 і більше балів, допускаються до вирішення письмового ситуаційного завдання.
Для оцінки та перевірки професійних компетентностей кандидатів шляхом вирішення ситуаційного завдання використовується чотирибальна система. Приклад ситуаційного завдання також затверджено у додатку до положення про конкурс (додаток5). Третій етап оцінки претендента здійснюється шляхом оцінки публічної презентації перспективного плану розвитку закладу освіти, наданого претендентами. Оцінка здійснюється конкурсною комісією за наступними критеріями:

1) актуальність;
2) прогностичність;
3) ефективність;
4) реалістичність;
5) повнота і цілісність плану;
6) рівень опрацювання;
7) соціальна відкритість;
8) культура оформлення плану розвитку.

Для оцінки презентації перспективного плану використовується чотирибальна система по кожному критерію оцінювання. Для оцінювання презентації перспективного плану розвитку закладу освіти розроблено спеціальний Аркуш оцінювання (додаток 2).
Детальніше із процедурою та критеріями оцінки можна ознайомитися у Положенні (додаток 3).

Додатки

Додаток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді.

Додаток 2 Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи. Методичні рекомендації.

Додаток 3 Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти Солонянської селищної ради

Додаток 4. Аркуш оцінювання презентації перспективного плану розвитку закладу освіти

Додаток 5 Приклад ситуаційного завдання

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Впровадження платформи Moodle в практику закладів освіти територіальних громад

Зміст

Moodle – 5 ключових питань

Додатки

MOODLE – 5 КЛЮЧОВИХ ПИТАНЬ

Що таке Moodle і для кого?

Moodle – освітня платформа відкритим вихідним кодом для створення віртуального освітнього середовища.

Moodle – використовується для он-лайн курсів, організації дистанційного навчання. Вона використовується як в практиці неприбуткових, так і комерційних організацій. Платформа Moodle – це платформа з відкритим вихідним кодом, безкоштовна для використання.

Чи використовується Moodle в практиці закладів загальної середньої освіти?

Так. В базі даних кращих практик управління освітою (дод.1) представлено практику Кам’янець-Подільського ліцею «Славутинка». За ініціативи керівника закладу платформу Moodle було впроваджено в 2017 році. В 2020році це дозволило швидко та якісно організувати навчання в умовах епідеміологічної загрози.

Основні напрями використання платформи Moodle в школах:

як бази для накопичення та систематизації навчального матеріалу,
як ресурсу для поглибленого вивчення начальних предметів, окремих тем, на які бракує часу на звичайному уроці.
як організацію додаткової допомоги учням, які довго хворіють, або роботи з учнями, які потребують диференційованих завдань чи індивідуального підходу,
як безкоштовний ресурс для допомоги батькам учнів, які обрали екстернатну чи сімейну форми навчання,
як інструмент суттєвого зменшення паперового навантаження,
як інструмент для швидкого доступу до інтерактивного матеріалу під час уроків,
як інструмент допомоги адміністрації закладу – здійснення оперативного внутрішнього контролю за освітнім процесом,
як інструмент для організації дистанційного навчання.

З чого розпочати?

Обрати варіант розміщення платформи Moodle в інтернеті.
Визначити її адміністраторів.
Розробити структуру платформи Moodleдля з урахування цілей та особливостей роботи закладів освіти.
Створити користувацьку базу.
Провести навчання для розробників курсів (вчителів).
Підготувати та розмістити навчальні курси.

Детальніше про кожен із кроків можна ознайомитися у додатках 1 та 2.

Які переваги використання платформи Moodle в практиці закладів повної загальної середньої освіти?

Використання платформи Moodle в практиці шкіл дозволяє:

Для адміністрації закладу:

здійснювати оперативний внутрішній контроль за освітнім процесом,
оптимізувати документообіг, зокрема зменшити паперове навантаження,
сприяти рівному доступу до якісних освітніх послуг учням, які довго хворіють, або які потребують диференційованих завдань чи індивідуального підходу.

Для педагогічних працівників:

забезпечити надання додаткової допомоги учням, які довго хворіють, або які потребують диференційованих завдань чи індивідуального підходу,
підвищити якість освітніх послуг шляхом використання комбінованих методів навчання,
оперативно адаптуватися до дистанційного навчання в умовах епідеміологічної загрози,
забезпечити допомогу батькам учнів, які обрали екстернатну чи сімейну форми навчання.

Для учнів:

доступність навчальних матеріалів та засобів для спілкування у будь-який зручний час,
можливість спілкуватися з вчителем через особисті повідомлення, чат, форум,
отримувати нагадування про завдання, події по предметах що вивчаються в рамках шкільної програми,
можливість переглянути результати тестів, краще зрозуміти критерії оцінювання, свої сильні та слабкі сторони,
покращити рівень знань та психологічної підготовки до ЗНО,
підготуватися до навчання у вузах, де платформа Moodle широко використовується для організації освітньо- виховного процесу.

Які виклики у впровадженні платформи Moodle в практику шкіл?
- Виклики технічного характеру: низька якість інтернет-зв’язку, відсутність системи захисту від перепадів електроенергії для забезпечення безперебійної роботи техніки.
- Відсутність належного технічного забезпечення обмежує можливості використання освітньої платформи Moodle для забезпечення комбінованого навчання.
- Низька якість інформаційного наповнення курсів (предметів).
- Низька якість роз’яснювальної роботи серед педагогів, щодо переваг використання освітньої платформи Moodle в освітньо-виховному процесі.
- Технічні обмеження хостингу (зокрема обмеження кількості осіб, які можуть одночасно увійти в систему).

Додатки

Додаток 1 База данних кращих практик управління освітою в громадах

Практика: Підвищення якості освітніх послуг та організації освітньо-виховного процесу шляхом впровадження платформи MOODLE в роботу закладу освіти. Інновації Кам’янець-Подільського ліцею І-ІІІ ступенів «Славутинка» Хмельницької обласної ради

Додаток 2 Козлова О.В. Освітня платформа MOODLE як найбільш доступне універсальне віртуальне навчальне середовище. / Козлова О. // Методика дистанційного навчання: збірник статей . – 2021. – С. 81 – 87.

Фінансова автономія закладів освіти: від теорії до практичних рішень

Зміст

Надання фінансової автономії закладам освіти: 5 ключових питань

Додатки

Надання фінансової автономії закладам освіти: 5 ключових питань

Яка мета і які переваги надання фінансової автономії закладам освіти?

Ідея надання школам фінансової автономії не нова. Перші спроби її були у 2011 році Проте лише в період впровадження реформи з децентралізації влади, прийняттям ЗУ Про освіту, що передбачає також організаційну та кадрову автономію закладів освіти, дозволили перейти від теорії до практики фінансової автономії .

Метою надання закладам освіти фінансової автономії є підвищення якості освітніх послуг, що досягається за рахунок підвищення ефективності управління, розвитку співпраці учасників освітньо-виховного процесу.

Серед переваг надання закладам освіти фінансової автономії можна виділити наступні:

Підвищення якості освітніх послуг
Підвищення фінансової грамотності керівників закладів освтіи
Можливість самостійно укладати договори на придбання послуги і товарів
Можливість самостійного прийняття рішень про напрями використання залишків освітньої субвенції.
Підвищення мотивації до залучення додаткових фінансових ресурсів
Реалізація заходів націлених на підвищення ефективності використання фінансових, трудових та матеріальних ресурсів. Зокрема це передбачає підвищення ефективності використання енергоресурсів
Якісний контроль договірних відносин, оперативне рішення поточних проблем
Розвиток співпраці учасників освітньо-виховного процесу.

Які виклики та ризики надання закладам освіти фінансової автономії?

Нестача кваліфікованих кадрів, що може призвести перетворення директора на завідуючого господарською частиною.
Зростання сфери відповідальності в керівників закладів освіти.
Відсутність знань в сфері бухгалтерського обліку, тендерних закупівель
Зниження якості навчання
Зниження надходжень до місцевого бюджету, а отже неможливість виділення коштів на розвиток для автономних шкіл
Зміна загальнодержавної політики .

Хто може ініціювати надання закладам освіти фінансової автономії ?
Засновник, або уповноважений ним орган
Директор школи
Піклувальна рада

Який алгоритм впровадження фінансової автономії в закладі освіти?

В цілому в алгоритмі надання закладам освіти фінансової автономії можна виділити такі складові:

Ініціювання надання закладам освіти фінансової автономії
Моніторинг вимог чинного законодавства, що регулює питання надання фінансової автономії закладам освіти
Обговорення ідеї надання закладам освіти фінансової автономії з директорами закладів освіти (у випадку, якщо ініціатива надходить від засновника).
Підготовка та прийняття рішення про надання закладам освіти фінансової автономії.
Внесення необхідних змін до статутів закладів освіти
Організація роботи закладу в умовах фінансової автономії

Детальніше про реалізацію кожного з зазначених етапів можна дізнатись ознайомившись із практикою Балтської, Коростишівської, Овруцької та Пирятинської територіальної громади. Опис практики містить приклади документів, що були розроблені в процесі їх реалізації.

Які існують підходи до організації обліку в фінансово-автономних закладах освіти?

Фінансова автономія закладу освіти передбачає самостійне ведення ним бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності. Реалізація цього завдання може бути у двох варіантах:

Варіант 1 – шляхом введення посади бухгалтера (у великих закладах освіти 2-3 бухгалтера)
Варіант 2- шляхом укладання угоди про надання послуг з організації та ведення бухгалтерського обліку між фінансово автономними закладами освіти та організацією, основним видом діяльності якої є надання послуг з бухгалтерського обліку та аудиту.

Детальніше особливості реалізації кожного із зазначених варіантів можна дізнатись ознайомившись із практикою Балтської, Коростишівської, Овруцької територіальної громади. Опис практики містить приклади документів, що були розроблені в процесі їх реалізації

Додатки

Додатток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Створення Комунальної установи «Центр з обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Балтської міської ради Одеської області

Додаток 2 База даних кращих практик управління освітою в громаді Надання фінансової автономії закладу освіти. Досвід Коростишівської ОТГ

Додаток 3 База даних кращих практик управління освітою в громаді Автономія навчально закладу: практика Овруцької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Електронний журнал як складова електронного документообігу в закладі освіти

Зміст

Електронний журнал: від теорії до практики впровадження 7 ключових питань

Додатки

Електронний журнал: від теорії до практики впровадження 7 ключових питань

Що таке електронний журнал?

Електронний класний журнал – це електронний документ загальноосвітнього навчального закладу в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм. Електронний класний журнал – є однією із основних складових системи електронного документообігу закладу освіти.

Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. (ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Електронний документообіг (обіг електронних документів) – сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів. (ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»)

Які переваги впровадження електронних журналів для учасників освітньо-виховного процесу?

Для адміністрації закладу освіти:

Удосконалення освітнього менеджменту: швидкість пошуку і одержання інформації, м’який контроль відвідування занять та динаміки успішності учнів, підвищення якості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.
Підвищення рівня захисту персональних даних учнів.
Зниження фінансових витрат на забезпечення паперового документообігу.

Для вчителів:

Сприяє розвитку педагогіки партнерства.
Підвищення ефективності використання робочого часу в частині ведення журналів, в тому числі можливість своєчасно робити необхідні записи в журналі щодо досягнення учнів та їх участь в освітньому процесі в умовах дистанційного навчання.
Підвищення об’єктивності оцінювання за рахунок ліквідація впливу людського чинника, адже вчитель під час оцінювання бачить успішність учнів виключно зі свого предмету.

Для учнів:

Підвищення об’єктивності оцінювання. Під впливом об’єктивних та суб’єктивних чинників досягнення учнів, їх мотивація до вивчення різних предметів можуть коливатися. Оскільки педагог не бачить успішність учнів з інших дисциплін, то при виставленні оцінки він опирається виключно на власне професійне судження.
Підвищення мотивації учнів до навчання.
Сприяє розвитку навиків самостійної роботи.
Розвиток цифрових компетентностей.
Зручний доступ до домашнього завдання
Підвищення якості взаємодії з вчителем в умовах дистанційного навчання або за вимушеної відсутності учнів під час занять в школі.

Яка законодавча основа впровадження електронних журналів та організації електронного документообігу ?

Законодавчу основу організації електронного обліку формують:

Хто може бути ініціатором впровадження електронних журналів та електронного документообігу в закладах освіти громад?
Орган управління освітою
Директор школи
Піклувальна рада

Чи обов’язкове ведення журналів у паперовому варіанті у випадку впровадження електронного документообігу?

Ні не обов’язкове. Згідно п.5 розділу І «Загальні положення» Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти № 676., заклади можуть створювати документи тимчасового (до 10 років включно) строку зберігання лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення з урахуванням вимог законодавства України та цієї Інструкції.

Який алгоритм впровадження електронних журналів в закладі загальної середньої освіти?

Якщо рішення про впровадження електронних журналів ініційовано органом управління освітою , то алгоритм впровадження електронних журналів включатиме:

Детальніше про реалізацію кожного з зазначених етапів можна дізнатись ознайомившись із практикою Полонської територіальної громади. Опис практики містить приклади документів, що були розроблені в процесі її реалізації.

Додатки

Додатток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Впровадження електронного документообігу: досвід Полонської громади, Хмельницької області

Партнерство школи і позашкілля

Зміст

Розвиток позашкілля – точка перетину інтересів засновника та учнів громади

Практика партнерства позашкілля та школи із досвіду Солонянської селищної територіальної громади Дніпропетровської області.

Партнерство позашкілля та школи – міжнародний довід.

Додатки

Розвиток позашкілля – точка перетину інтересів засновника та учнів громади

Які цілі реалізує засновник сприяючи розвитку позашкільної освіти в громаді?

Підвищення якості, доступності освітніх послуг, їх відповідності запитам учнів.
Через систему позашкільної освіти, в умовах воєнного стану та повоєнний період, діти, дорослі можуть отримати психологічну підтримку, позашкілля сприяє формуванню відчуттю приналежності до спільноти, допомагає швидкій адаптації в новій громаді, школі.
Реалізує державну освітню політику на місцевому рівні, а також інші повноваження Законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про освіту»

Як засновник може реалізувати вище перелічені цілі?

Перелічені цілі засновник може реалізувати шляхом створення ефективної структури позашкільної освіти та підтримки співпраці між школою та позашкілям. Згідно ЗУ «Про позашкільну освіту» структуру позашкільної освіти становлять:

заклади позашкільної освіти;
інші заклади освіти як центри позашкільної освіти, до числа яких належать: заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої;
гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об’єднання на базі закладів загальної середньої освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої;
клуби та об’єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи;
фонди, асоціації, діяльність яких пов’язана із функціонуванням позашкільної освіти.

На структуру позашкільної освіти громад впливають різні чинники. Приклади того як в територіальних громадах створювалися центри позашкільної освіти, як формувалася структура позашкілля та співпраця із закладами освіти можна дізнатися із практик громад, що представлені в базі даних кращих практик управління освітою в громаді. Серед них практики Печеніженської селищної громади, Івано-Франківської області (додаток 1), Клеванської селищної громади Рівненської області (додаток 2), Вербківської сільської ради Дніпропетровської області (додаток 3), Гуменецької сільської територіальної громади Хмельницької області (додаток 4).

Які можливості створює партнерство школи і позашкілля?

Практика партнерства позашкілля та школи із досвіду Солонянської селищної територіальної громади Дніпропетровської області.

«Від самого початку створення громади ми ведемо мову про те, що позашкілля і школа це симбіоз, позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти. Ми розвиваємо позашкілля для того, щоб дати дітям можливість розвивати не лише у форматі реалізації освітніх програм, а й надати дітям можливість реалізувати свої потреби, запити, здібності», – Ірина Грекова, перша заступниця Солонянського селищного голови Солонянської громади.

Освіта, в тому числі і позашкільна завжди були у фокусі уваги місцевої влади Солонянської територіальної громади. Партнерство позашкілля і школи в громаді має різні прояви та результати. Першим кроком на цьому шляху стала оптимізація шкільної мережі – створення опорної школи (додаток 5) та ЦДЮТ на її базі. Також на базі ліцею працює Дитячо юнацька спортивна школа (ДЮСШ). Можливість відвідувати гуртки та секції, що відповідають інтересам, потребам учнів ставали вагомими аргументами при виборі школи для навчання. Непоодинокі випадки коли діти з інших населених пунктів громади, спочатку відвідували заклади позашкільної освіти, а потім ставали учнями Солонянського ліцею.

Сьогодні Структура позашкільної освіти Солонянської громади включає: гуртки, секції, клуби на базі закладів загальної середньої освіти, Центр дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ), Дитячо-юнацьку спортивну школу (ДЮСШ), мистецьку школу, КУ «Лідер». Варто зауважити, що в позашкіллі що в старшій профільній школі є гуманітарний напрям, еколого-натуралістичний; художньо-естетичний та науково-технічнічний. Причина – профілі навчання в ліцеї та напрями роботи в ЦДЮТ, подібно як і в інших закладах, формуються відповідно до запитів, потреб, уподобань учнів.

Нижче представлено приклади партнерства позашкіля і школи в Солонянській територіальній громаді детальніше можна дізнатися із вебінару лінк на який подано у додатку 6..

Гурток археологія

Гурток створено за ініціативи Євгена Фещенко, вчителя історії ЗЗСО «Солонянський ліцей». Участь у гуртку дозволяє учням поглибити знання з історії здобуті під час навчання в школі. Гуртківці беруть участь в архіологічних експедиціях під час яких у них формуються навики проведення досліджень, розкопок, роботи в команді, формує в учнів проактивну громадянську позицію. Так, учасники гуртка ініціювали проведення інтерактивних екскурсій Солонянською громадою з метою популяризації археології та історії громади. Ними організовано першу інтерактивну виставку, експонати якої надані колекціонерами громади і представляли різні історичні періоди від часів палеоліту до 24 лютого 2022 року.

Організація проектного навчання

Метод проектного навчання – це метод, навчаючись за яким, учні, певний час досліджуючи і реагуючи на справжні, цікаві та складні питання, отримують потрібні знання та навички. Метод широко використовується, зокрема при вивченні біології у Солонянському ліцеї. Як зазначає Вікторія Сидоренко, учителька біології ЗЗСО «Солонянський ліцей», метод дозволяє здійснювати ранню профорієнтацію учнів, розвиває навички роботи в команді, ухваленню спільних рішень, відповідальності, проведенню досліджень інтерпретації їх результатів. Презентація результатів дослідження проводиться безпосередньо на уроці, якщо проект був короткостроковим, або ж у позаурочний час, під час участі у всеукраїнських конкурсах, або під час захисту робіт МАН, якщо проект був тривалим.

Успіх застосування методу проектного навчання базується на трьох складових: дотриманні етапів реалізації проекту, залучення учнів на кожному етапі проекту, співпраця з викладачами вищих учбових закладів. Зустріч із науковцями вузів відбувається у позаурочний час. Під час таких занять учні отримують навички по відбору тканин органів для проведення гістологічних зрізів та їх мікроскопування, вчяться відбирати кров, правильно виготовляти мазки крові, фіксувати їх та фарбувати. Застосування методу проектного навчання дозволяє сформувати в учнів навички написання науково-дослідницьких робіт та тезисів.

Клуб «Дебати»

Клуб створено за ініціативи Євгена Фещенко, вчителя історії ЗЗСО «Солонянський ліцей». Як зазначає Євген Фещенко – сучасне викладання історії передбачає формування в учнів навиків критичного мислення, аналізу, формування власного погляду на ті чи інші історичні події. Програма з історії дуже об’ємна і під час уроків не завжди вдається сформувати всі необхідні навички. Саме тому виникла ідея на базі позашкілля створити клуб «Дебати» який і поєднав шкільне навчання та позашкілля. Клуб «Дебати» став основою що дозволила поступово впроваджувати елементи розвиваючого навчання, ораторського мистецтва. Клуб має два напрями: вільна дискусія, дебати. Учні під час занять навчаються мистецтву ведення діалогу, розвивають світогляд, навчаються шукати компроміс та відстоювати власну точку зору, проводити дослідження, діяти неупереджено, працювати в команді, критично мислити. В умовах воєнного стану робота клубу «Дебати» допомагає учням з числа внутрішньо переміщених осіб соціалізуватися, віднайти однодумців. Популярність клубу «Дебати» збільшується, від моменту свого заснування клуб виріс в чотири рази

STEAM

STEAM об’єднує п’ять дисциплін в одну систему де задіяні прикладні і міждисциплінарні підходи навчання для підготовки дітей до професій майбунього. «Через гурткову діяльність учні навчаються керувати та програмувати зібраних власними руками моделей, активно розвивають уяву та навчаються мислити творчо. Конструювання техніки – це процес, де треба проявляти фантазію, витримку, терпіння, вчить одночасно розбиратися з великою кількістю деталей, працювати в команді. STEAM – це також рання профілізація», – Юрій Антонюк, вчитель інформатики ЗЗСО «Солонянський ліцей». Ще одним із напрямів STEAM лабараторії є проект Minifinomenta – елементарні фізичні досліди. Для Minifinomenta вчителі ліцею зробили прилади, що ілюструють фізичні та хімічні явища навколишнього світу: коливання, тертя, рух та ін. Прилади використовуються в позашкіллі, це дозволяє зацікавити учнів вивчати предмети глибше, допомагає із вибором профілю навчання та професією у майбутньому.

Майбутнє позашкілля Солонянської територіальної громади, як зазначає Ірина Грекова, перша заступниця Солонянського селищного голови Солонянської територіальної громади, у розвитку напрямів роботи закладів позашкільної освіти. Так в громаді на базі ЦДЮТ створено Центр активності громадян. Завданнями центру є залучення мешканців громади різного віку до співпраці, прийняття рішень, підтримка місцевих громадських ініціатив, створення клубу «Дебати» для дорослих, розвиток навиків учнів у написанні проектів, розвиток навичок фінансової грамотності у мешканців громади різних вікових груп.

Партнерство позашкілля та школи – міжнародний довід.

Особливістю позашкільної освтіи в Данії та Польщі є те, що вона проводиться поза школою. В якості центрів позашкільної освтіи виступають: музеї; центри підтримки освіти (наприклад Центр науки Коперника у Варшаві); бібліотеки; будинки культури. Однією із характеристик притаманних позашкільній освіті як Данії, так і Польщі є те, що вона орієнтована на індивідуальні потреби учнів і базується на проектному підході. В різних закладах можна реалізувати різні проекти:

Університети. В Польщі всі університети мають додаткові курси для учнів. Щорічно в університетах учні ліцею можуть обрати і записатися на курс який їх цікавить. Під час занять застосовується академічний підхід до проведення досліджень. Під час таких занять учні можуть займатися генетикою, хімією, працювати над власними інженерськими проектами. Важливою засадою такої роботи є наявність знань, що допоможуть у реалізації таких проектів.

Музеї. Музеями організовуються спеціальні курси наприклад приготування їжі. Під час таких занять учні вивчають приготування їжі з історичної точки зору. В цьому процесі важливі знання з хімії, біології. Розробники курсів пов’язують різні дисципліни в одній тематиці

Центри науки. В центрах науки учні можуть реалізувати свої проекти. Одним із таких центрів є центр науки Коперника у Варшаві (додаток 7). Центр Коперника має різноманітні освітні простори. Центр робить науку доступною для дітей різного віку. Фахівцями центру розроблені програми для 5 груп: дошкільнят, учнів 1-3 класів (діти 7-9 років), учні 4-6 класів (діти 10-12 років), учні 7 і старших класів (діти 13-19 років). Пріоритетом для центру Коперника є робота з представниками освітнього середовища. Центр науки Коперника ініціює реалізацію проектів, програм самостійно, або ж долучається до ініціатив як міжнародних, так і загальнодержавних. Серед них:

Як зазначено на сайті центру науки Коперника, сама виставка про майбутнє. Вона не тільки представляє найновіші технологічні рішення, але й спонукає задавати питання, на які немає чітких відповідей. Чи можете ви подружитися з роботом? Чи безпілотний автомобіль безпечно доставить нас до місця призначення? Чи може штучний інтелект бути художником? Це складні задачі, які чудово підійдуть як теми для уроків: інформатика, природа, біологія, географія, філософія, етика, історія мистецтва, освіта безпеки та виховних уроків. Форма і зміст адаптовані до можливостей, потреб, способів діяльності, інтересів і мотивації школярів 13-19 років. Освітня програма «Майбутнє є сьогодні» тісно пов’язана з виставкою. Теми розроблених конспектів уроків стосуються тих же питань, що й експонати. На виставці можна побачити справжній автономний автомобіль, роботизовану дитину, голограму-партнера. Подивіться, як навчаються машини. Або навіть створити витвір мистецтва разом зі штучним інтелектом.

Освітня програма ESERO. ESERO – це освітня програма Європейського космічного агентства ESA, спрямована на вчителів і учнів усіх освітніх рівнів. Освітня програма ESERO, що реалізується центром науки Коперника підтримує викладання науки – показує її в контексті знань про космос. Вона покликана надиханути молодь обирати у майбутньому професії, пов’язані з технікою та технологіями.

Офіс ESERO-Polska – це місце, де надихють молодих людей розвивати інтерес до точних наук у контексті дослідження космосу та де підтримують вчителів, пропагуючи активні методи навчання. Фахівці центру науки Коперника організовують ряд практичних занять, і їх плани уроків можна успішно використовувати на уроках. Досвід, натхненний дослідженням космосу, не тільки привабливий для учнів, але й полегшує розуміння багатьох явищ, які вивчаються в школі, таких як гравітація, оптичне випромінювання або танення льодовиків.

Додатки

Додаток 1 Практика Печеніжинської громади Івано-Франківської області Школи як осередки центру позашкільної освіти: досвід Печеніженської ОТГ База даних кращих практик розділ «Позашкільна робота» (salarinternational.org.ua)

Додаток 2 Практика Клеванської громади Рівненської області Розвиток позашкільної освіти: досвід Клеванської територіальній громади База даних кращих практик розділ «Позашкільна робота» (salarinternational.org.ua)

Додаток 3 Практика Вербківської сільської ради Дніпропетровської області Практика впровадження партисипативного підходу при заснуванні центру позашкільної освіти в Вербківській об’єднаній територіальній громаді. База даних кращих практик розділ «Позашкільна робота» (salarinternational.org.ua)

Додаток 4 Практика Гуменецької сільської територіальної громади Хмельницької області Організація позашкільної освіти у Гуменецькій сільській об’єднаній територіальній громаді База даних кращих практик розділ «Позашкільна робота» (salarinternational.org.ua)

Додаток 5 Практика Солонянської територіальної громади Дніпропетровської області Якісні освітні послуги в умовах децентралізації: практика створення опорного закладу освіти в Солонянській ОТГ База даних кращих практик розділ «Створення опорних шкіл та профільна освіта в громадах» (salarinternational.org.ua)

Додаток 6 Вебінар «Партнерство позашкілля і школи як складова успіху старшої школи. Досвід Солонянської територіальної громади, Дніпропетровської області» https://www.youtube.com/watch?v=grIuSXPlu6g

Додаток 7 сайт Центр науки Коперника, Польща https://www.kopernik.org.pl/edukacja